Привіт всім =) Ви знаєте, як я люблю експерименти... І один з них буквально знайшов мене дуже неочікувано..))) Нове співавторство з новим автором, з яким я ще ніколи не писала =) Більш того, ми практично ніде не пересікались, тому думаю, наш тандем вас дууууже здивує =))) Тож саме сьогодні, коли в мене набралось 1500+ підписників, ми зі співавторкою вирішили трохи привідкрити завісу...)))

Ні, я не скажу, хто моя нова співавторка ахахаха)) Не зараз...(Хоча ви, авжеж, як і раніше, можете робити припущення про можливі варіанти) 

Але спочатку трохи розкажу про цю новинку =))) 

В чорнетці вже є 70 000 знаків за 7 днів написання.... ахахаха)) Ух, як же швидко пишеться ця книга))) Вперше в мене співавторка пише, здається, ще швидше, ніж я =)) Але це підзадорює, дуже)) 

Це буде моя друга книга, яка написана одразу в теперішньому часі. І  я реально кайфую від неї)))

Моя співавторка ще в перші дні знайшла візуал, з яким в неї асоціюється мій персонаж, Рома. Сказала, коли ви його побачите, а потім й дізнаєтесь ближче, то не зможете заснути, прямо як вона! Але тут його показати не можна, ну надто гарячий... Можете зазирнути в пост візуалу тут і побачити його, якщо цікаво))

Але досить розмов, дам вам уривок:
 

— Алло, — пищить вона в слухавку.

— Катя? — уточнюю я. —  Це Роман. Спускайся. Я чекаю на тебе внизу. 

— А як я тебе впізнаю? — перелякано перепитує вона.

— Запевняю, ти мене ні з ким не сплутаєш, — усміхаюсь і відключаюсь.

Ну що ж, голос приємний, ніби не якась старуха, це вже плюс. 

Довго очікувати не доводиться: Катя виходить з підʼїзду вся при марафеті. Доволі гарно виглядає, навіть приємно дивитись, а буфера так взагалі шикос. Цей вечір навіть може бути приємним. 

Поки заглядаюсь у виріз, де її сестричок видно доволі непогано, вона підходить ближче, аж раптом спіткається буквально в парі кроків від мене. Дію на автоматі: підхоплюю її вільною від букета рукою, не даючи впасти. Ми стоїмо мало не обіймаючись, наші погляди зустрічаються. Вона одразу червоніє. 

Капець, яка незграбна...

— Бачу, впізнала, — говорю напівпошепки, знаю, полохливі люблять таке. 

— Так, — вона киває і дивиться на букет. — А це...

— О, — я простягаю їй букет і зазираю в зелені очі. — З днем народження, Катю. Бажаю тобі провести його незабутньо...

Ну що ж, а тепер питання, як думаєте, про що буде ця новинка?
Ну і спробуйте відгадати мою нову співавторку =)) 

Як вам взагалі уривок?)) Чекаю на ваші коменти)) 

Співавторка теж чекає ахахха)) ну я так думаю принаймні ммм))