Я ще той ельф. Плани на майбутнє.

Скільки вовка не годуй, а він в ліс дивиться. Скільки не завантажуй письменницю роботою, у її голові все одно знайдеться місце для думки про "її писанину". А черговий сюжет упхнеться боком поміж рядків списку справ на сьогодні. Не писала раніше аби не зурочити. Але вже можна, бо ось вона остання крапка останнього розділу поставлена впевненою рукою. Трішки часу на редактуру й обкладинку й у цей світ прийде щось хороше (бо поганого уже як на продажу). Може хтось візьметься вгадати про що буде ця книга. Трішки відкрию завісу, вона у жанрі фентезі. У кого є думки, то пишіть у коментарі. А хто не любить чекати, то поки може прогулятися іншими світами, що вийшли з-під мого пера. Списочок нижче. Всім тихої ночі та мирного неба. Ваш трішки ельф по життю, Марія Луіза Коллє.

Анотація до книги "Тінь справедливості"

Ангеліна Лиходій не пам'ятає про своє небесне походження, живе нелегким життям пересічної громадянки обласного центру. Та "добрі нелюди" нагадають про призначення її "душі" і про те, що на небеса слід повернутися вчасно, інакше… Але як Ангеліна може залишити маленьку доньку, хвору матір та рідне місто, що "заплуталось у нитках змови нелюдів".
Невже таємниця зникнення коханого чоловіка так і залишиться нерозгаданою, а закоханий демон не отримає свого покарання?
В тексті є: небесні створіння, демон, відьми, упирі, вовкулаки, нявки та багато інших істот, що впливають на життя пересічних громадян.

Анотація до книги "Новорічна вітрина"

Марина – юристка, яка давно відсвяткувала своє тридцятиліття. Її життя нагадує зразкову вітрину успішного магазину. Ідеально підібрані компоненти, вдало вдягнені манекени. Та незабаром свята, а декорації тієї вітрини й досі незмінні. Вмикайте новорічне диво! Час змінювати життя нашої «правильної дівчинки».
У тексті є: потраплянка у власне альтернативне життя, мінімум магії,, адекватна героїня, декілька головних героїв, таємниці минулого, діти, тварини, святкова атмосфера.

Анотація до книги "За коханням по світах. Книга 1."

Амадея – дракон, нащадок древнього та заможного роду. Красива, розумна, з дипломом слідчої. До повного щастя не вистачає лиш кохання. Та хіба це проблема? Обирай будь-якого самця, плати його матері гроші й все, він твій. Хоч люби, хоч в котлі вари, він тепер твоя власність. Та що то за щастя з присмаком примусу? А коли інакше ніяк, бо вже хвіст загрозливо відтягує штани і ти за мить до ганьби. Та у світі Амадеї покохати рівного собі неможливо, бо таких тут немає. А як щодо інших світів?