Продовжується переклад "Уламків" , тому хочу поділитися іллюстрацією до сцени з роману ^^

"Вона була… високою. Гарною, безперечно. Володаркою тієї яскравої, сліпучої краси, яка здавалася ляльковою, несправжньою. Красу чарівниця явно вміла підкреслити. Плаття кольору стиглої вишні з відвертим декольте, з якого буквально випадали високі груди. Очі, підведені каялом, який не так давно увійшов у моду високородних леді. Яскраві губи карміновою плямою на обличчі, важкі локони, що падали на плечі. Роланд відзначив темне коріння, а виходить, волосся явно зазнавало фарбування. Та й колір його віддавав жовтизною й не був такий незвичайний, як стверджували очевидці.

Та чи можна було вірити тим «очевидцям»? Багато хто хизувався знайомством із Лаверн, проте чи відбулося воно насправді? Адже норовлива леді Вінтенду рідко з’являлася при дворі.

Чарівниця сиділа на тахті біля жаровні, відкинувшись на м’яку подушку. За спиною в неї розташувався білоголовий тип із кривим шрамом на правій щоці та крижастими очима. Зрозуміло було: якщо щось трапиться, він тут же кинеться захищати леді. Біля ніг Лаверн на тонкому вовняному килимку влаштувалася дівчинка-підліток у чоловічому костюмі. Вона тримала на колінах оголені ступні чарівниці та втирала в шкіру ароматичну олію.

Голову дівчинки майже повністю приховував широкий темний капюшон, але Роланд встиг роздивитись очі — великі та сірі, в обрамленні густих вій. Вона подарувала Роланду задумливий погляд і відвернулася."

Художник: Daria Sogrina-Druc