Привіт всім моїм котіт. Продовження не було декілька днів, тому сьогодні вийшло більше ніж зазвчай. Завтра порадую вас ще одною ілюстрацією до цього розділу. Пісню вже записав, поділюсь з вами як тільки вийде фінальний розділ історії алхіміка. Посилання на збірку Світ Ельзара

Платформа тут різко звужувалась, але стояти на ній було можливо. Крізь дірки проглядався пагорб посеред темної пустки. Від нього йшли три кам’яні дороги, чиє коріння теж ховалося в глибинах мороку. Посередині пагорба стояла якась споруда, з якої й розносилося голубе сяйво. Вона віддалено нагадувала ідола, але якогось дуже дивного. Таких мені бачити ще не доводилось.