Літературний кайф
Знаєте, найяскравіші враження у автора під час роботи - це початок нової книги і закінчення старої. Те саме божевільне відчуття, коли продумуєш ідею до подробиць, прописуєш героїв, робиш першу версію обкладинки. ммм. А потім починаються такі собі кола пекла. Треба якось починати кожен розділ. Якось закінчувати на цікавому. Якось спати. Якось знаходити час після важких робочих буднів. РЕДАГУВАННЯ. З великих, бо це 9 круг Данте. Постійне обновлення сайту після кожної проди в очікуванні відгуків. А потім до таки дописуєш, ставиш галочку "повний твір" і це просто кайф! Можна видихнути, спокійно чекати коментарів і не перейматись за графік. Ось саме це я відчуваю зараз, закінчивши "Відьмину службу підтримки". Залишився останній круг пекла (редактура) і можна буде трохи розслабитись)
А я ви відчуваєте цей процес?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНайбільша біда - це постійно оновлювати сторінку, бо що, як там хтось щось напише. Де ж таке можна пропустити? Хочу бачити кожен вподобайчик. Не знаю, як з цим боротися.
Кейтрін Шкроб, Така сама біда) Напевно, це у всіх, хто цінує свою творчість)
Вітаю з закінченням!
Forest Unimorph, Дякую, Форест)
О, я тебе розумію) щойно зробила кінцівку "Серцем знаю", попереду кілька розділів, але завершення вже продумане, і це якесь внутрішнє піднесення, його нема з чим порівняти)
просто суміш радості та тремтіння, очікування)) а разом з тим і трохи жалю, що історія добігає кінця
Лара Роса, починай, буде круто)))
Погоджусь. У мене часто виникало схоже відчуття. Особливо, якщо сюжет був занадто продуманим та ускладненим. Але, зрештою, завершення не принесло очікуваних плодів, оскільки на вказаний твір майже не надходило відкликів, що само по собі дещо деморалізувало.
Важко описати свої відчуття,але в вас вдалося)Єдине, що за редактуру я беруся трохи пізніше, щоб відпочити від історії..не знаю чому,але мені це потрібно)
Поки пишеш - кайф від самої історії, живеш у ній. Хоча, інколи й пекло, коли впадаєш у ступор: знаєш, що писати потім, а от зараз - ну, ніяк! Редактура - то окремо. Теж не люблю, та куди ж без неї. Й вичитую разів по три-п'ять. А потім знов щось знаходжу.
Найгірше, коли в тебе в процесі книга, а вже є ідея до кількох наступних і ти розумієш, що всі одразу не потягнеш! От якби думки друкувались самі собою: подумав, а вони вже на екрані))
Юлія Міхаліна, ❤
О таааак, чесно, я обожнюю писати тільки перший розділ. Далі все, здулась)) люблю читати коментарі, хехехе, ну то ясно) мені подобається писати якісь окремі сцени, а поєднувати їх це біль ಠ_ಠ
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати