Хороші поліцейські теж вміють брудно грати!

Капітан Стриженко не такий вже "хороший хлопець", яким хоче здаватися. Не вірите? Тоді читайте продовження "Його маленька сильна дівчинка"

- Куди йти? – замість вітання схвильовано спитав поліцейський, скидаючи кросівки.

- У кімнату. Давай швидше, - його знервованість за мить передалася і їй. Оскар, не бажаючи плутатися під ногами, відступив на крок, принюхуючись до рудого згортка на руках поліцейського.

- Йди вперед – покажеш, куди покласти, - мотнув головою Ігор, і Даша слухняно ступила у кімнату. Те, що сталося далі, в голові не вкладалося. Варто було їй переступити поріг, як Ігор блискавично розвернувся, кинув кота в коридор, та так, що тварина незадоволено зашипіла, й закрив за собою двері.

Оскар в ту ж мить кинувся на двері, намагаючись врятувати господарку, але марно – ті були занадто міцними, і він лишився в коридорі. Клацання замка прозвучало для Даші наче падіння леза гільйотини – глухо й смертельно небезпечно. Чоловік повернувся до неї обличчям, і дівчина відсторонено помітила, як сильно змінився вираз його обличчя – тепер замість хвилювання на ньому була лють, а в очах плескотав чистий гнів. Від страху забула як дихати, й про те, що можна кричати й пручатися. Розуміння того, що вона знову попалася в ту ж саму пастку з людським ставленням та довірою, душило.

Тим часом Стриженко зробив крок до неї. Його кулаки були міцно стиснуті, наче стримувався з усіх сил, щоб не вдарити.

- Ти що, геть розум втратила, чи просто по життю така прибацана?! Невже гадала, що якщо постійно крутишся поруч з правоохоронцями, то тобі все з рук зійде?! – прогарчав він. Голос був жорстким й бив, наче батіг й Даша в першу ж секунду зрозуміла, про що він говорить, але ані пояснити щось, ані бодай поворухнутися не могла. Тіло заціпеніло від страху й розуміння - вона лишилася сам на сам з ним, і тепер немає жодних перепон для того, щоб чоловік міг з нею зробити будь-що. Серце шалено калатало в грудях, а дихати ставало важко. Дівчина чула слова й розуміла їх, але сенс йшов повз, гублячись у паніці, яка накрила з головою.

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Райн
29.08.2022, 10:49:19

Оо, вперше читаю блог з закритими очима, щоб не було спойлерів )) Тільки початок і кінець, і в проду)

Олена Блашкун
29.08.2022, 11:20:43

Єва Райн, Валявся під столом....

avatar
Каміла Дані
29.08.2022, 10:31:33

Ого ще й як)))

Олена Блашкун
29.08.2022, 10:37:05

Каміла Дані, Ага) геть не білий та не пухнастий)))

Інші блоги
А чи був у вас творчий двійник?
Така людина, після прочитання книг якої, з'явилася думка: та це ж я! І стиль такий самий, і подання. Я здається вчора таку письменницю знайшла. Творчу близнючку - Лару Кокуру)) У рамках марафону Тетяни Гищак "проковтнула"
Пташка
Добрий день. Як ваші справи? Любите почитати щось коротке? Запрошую вас до книги “Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?” . Цитата: — Анна Пташка? Я підняла руку, щоб показати присутність, але її погляд так і
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Привітик дорогі мої сонечки ✨
Бажаю вам гарного дня, теплого настрою та побільше приємних моментів сьогодні. Нехай усе задумане складається легко, а посмішка знаходить причини з’являтися знову і знову✨❤️✨ ❤️Сьогодні вийдуть останні дві фінальні
Шикарні новини!
Привітики любі читачі! А з чим я до вас прийшла! Пам’ятає мою книгу “УЧЕНИЦЯ НЕКРОМАНТА”? Так, ту саму, де, неосвічена в магії, героїня нічого не вміла, але дуже хотіла вміти, випадково змусила гарячого голову
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше