Слава Україні!

Бачу тут частенько в блогах почитати навзаєм. 
Хочу вам порекомендувати декілька книг з останнього, що прочитала:

«Обіцяю кохати» від Оксани Мрійченко, історія Віки та Андрія ніжна та романтична, окрім знайомства(тут Віка відмітилась;D), читається легко і залишає приємне відчуття. 

«Віддай мого сина» від Роми Аріведерчі цікавий та емоційний сюжет. Стиль написання не мій, але історія Ірини, яка намагається захисти сина та Дениса, який заплутався у брехні оточуючих, дуже затягує. Книга в процесі, я ще не дочитала до оновлень, але спинятись не збираюсь.

А наступні всі від одного автора — Інни Камікадз.

«Вітер в крові», Дуже емоційна книга, я ридала, від того що довелося пережити сину головної героїні. Та все ж Гліб не з тіста ліплений, а за ним, як за стіною!

«Артем» та «Артем. Повернення», фактично це одна історія. Перша для мене особливо близька, як я вона нагадує мені той приємний час, коли я їздила до чоловіка в Урзуф. Артем мені схожий на нього і море мммм) А от "...Повернення" мене знову змусило плакати, не буду спойлерить чому, бо я до останнього думала зовсім інше, ніж виявилось.

«Жодних правил» товариство, який же син у Гожого виріс! Історія написана про майбутнє, про той час, коли ми не будем ховатись по підвалах, а "тривога" означатиме "хвилювання". Про складність бути публічною людиною і про кохання, через довгий час.

«Полум'я в долонях» про справжню жінку, про українську амазонку, яка навіть майбутній свекрусі може пенделів надавати. І про чоловіка, який зміг нарешті повернути своє життя у правильному напрямку.

А тепер хочу запропонувати свою  «Особиста муза» яка в процесі. Історія з елементами фентезі з вигаданим світом, де в сучасності все ще є художник, який розшукує свою музу. Лише завдяки ній він зможе творити шедеври та чи захоче вона покласти своє життя на алтар чужої творчості.

Тепер чекаю на ваші пропозиції, по одні книзі своїй чи тій що сподобались вам, за останній час. Особливо рада тим, хто не в топах, бо цікавлять новенькі)