Факшторм, який ніяк не закінчиться...

Всім привіт!

Вчора я додав другу главу у свою книгу "Вкрадені імена. Минуле повертається..." 

Вже більше шести років я працюю над цим романом, та зовсім нещодавно почав переводити його на українську. Буду дуже вдячний вам за любий фідбек та підтримку. 

"Вкрадені імена" - історія про підлітка, який у пошуках відповідей на дуже важливі запитання. Разом із своїм другом та професором історії і журналісткою, вони починають справжнє історичне розслідування та відправляються у маленьке містеко Куєйко, в Техасі. 

Часто життя складається наче достатно чудово, але іноді люди відчувають, що їм дуже бракує чогось... Навкруги топ-експерти, фаундери, та коучі, які розповідають про успішний успіх. Але до тих пір, поки не зрозумієш щось важливе, поки не зрозумієш свій "код", поки не встанеш на свій шлях, цей факшторм всередині не вщухає. 

Я запрошую вас у цю дивовижну подорож, де я намагаюся віднайти відповіді на деякі дуже болючі питання і разом із тим поринутись у яскраві пригоди разом із героями, які полюбляють шуткувати,  насолоджуватися життям та шукати щось надихаюче навіть там, де здається саме дно історії...

Р.С. Я працюю над сценарієм по книзі, тож приймаю будь які ваші коментарі))

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Скоро... Новинка.
Привіт, мої любі Спокусники! Скоро… Я навіть не вірю, що це відбувається. Хоча з самого початку бажала цього гарного чоловіка в уніформі, з ідеальним торсом і ямочкою на щоці. Пікантні уривки і особливо візуал
Натхнення буває різним
Мене часто запитують, що або хто мене надихає. Звідки беруться історії, персонажі чи окремі сцени. І майже завжди хочеться відповісти щось світле й позитивне. Розповісти про улюблених письменників, що подолали складні життєві
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше