Коли за крик — лиш тиша глуха, Що в серці лунає болючим відлунням, Вона непомітна, мов тінь потайна, Й поволі вбиває холодним забуттям. Коли вже очі давно не плачуть, І погляд блукає у сірій імлі, Душа ще кричить —

Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –

Вітаю, шановні читачі! Продовжуємо нашу подорож сторінками циклу — «VI. ВІДРОДЖЕННЯ ТА ОСТАННІ ВИТЯЗІ ЄДНОСТІ». Сьогодні на нас чекає дивовижна історія жінки, яка довела: справжня велич княжого

Іноді звичний похід до лікаря перетворюється на випробування, коли все навколо ніби змовилося проти тебе. Спекотне повітря, дратівливі дзвінки й той самий кабінет із приглушеним світлом... Але найголовніше чекало не на

Маски фальшивих посмішок Вони на обличчя одягали, А за спиною заздрили й злостились, Хоча в очі щиро посміхались. Та рано чи пізно правда відкриється, І кожен покаже своє справжнє лице. Бо скільки не вдавай із себе щирого