Усі безжальні почуття,
лезом по душі водили,
коли стояв ти у дверях,
буремне тіло ласки хтіло...

Хочу розчинити страх,
коли до тебе серце лине.
Дозволити собі хоч раз,
спокусою кордони змити..

І у скроню вдарив холод,
коли залишив ти без вуст,
мене в холодному покою,
без обіймів і розпуст.

Раніше серце не просило,
милості для інших душ,
але тебе воно хотіло,
навіть, після злості мук.

Гордість тихо попрощалась..
Зламалась я, без твоїх рук,
Печально Его закричало,
Тепер я у в'язниці "Блуд".

 Ерна Лі