Невеличкий арт до наступної глави "Лукомор'я"

Автор: Лара Роса / Додано: 20.08.22, 14:31:10

Потроху починаю здіймати завісу над минулим Валерії, додаючи деяких деталей з минулого Колвіна та його діда.

Невеличкий фрагмент:

Дракон спустився на величезний майданчик у горах, і я вперше в житті побачила, як сонце викочується з-за скелистого обрію. Я завмерла, з захопленням вдивляючись в заграву, що народжується: темно-багряна верхівка денного світила поступово фарбувала у червоно-вогняні кольори гірські вершини, повільно змиваючи над ними й заливаючи надалі все більш світлими іскристими променями. Рідкі хмаринки були схожі на палітру художника, що розтер по ній усі відтінки червоного в його переливах до рожевого. Видовище було грандіозним, й дуже хотілось додивитись це дійство до кінця, та пальці Ігоря трохи стиснули мої плечі:

– Лєрка, обіцяю, ми ще не раз помилуємось й світанком, й заходом усюди, де тобі захочеться. Та зараз мені потрібно спішити. Чим швидше я роздобуду кров глотника, тим швидше займусь протиотрутою.

3 коментаря

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Юлія Міхаліна
27.09.2022, 09:25:42

Клас! Лєрка така яскрава!))

Лара Роса
27.09.2022, 12:04:30

Юлія Міхаліна, Руденька))

avatar
Лоре Лея
25.08.2022, 20:21:03

Це ж Лєрка така руденька? Ато я Бена Барнса в ролі головного героя постійно бачу, коли читаю, а Про образ Валерії майже не думала))) Оце яскрава жінка з характером)

Лара Роса
25.08.2022, 21:22:06

Лоре Лея, Так само: моє уявлення далеко не завжди співпадає з тим, що бачить автор. Чим книги й класні: можеш уявляти кого захочеш))

Уособлення долі тут буде? Бо дуже вже вона за Валерію взялась!

Лара Роса
21.08.2022, 14:45:01

Ярослава Волкова, Не знаю, але подумаю над цим))