Щира рекомендація!!!

Вітаю усіх )))

Перший запис у блозі і це найщиріша рекомендація про наболівше для кожного українця, та й не тільки.

Збірка віршів Юлія Богута "Неонова" не залише байдужими нікого. Читаючи їх моє тіло вкривалось мурашками, адже важко читати про те, що ми самі пережили, бачили, чули. 

Війна - це боляче, але ми повинні говорити про це, кричати...  Тому й рекомендую познайомитись з цією талановитою дівчиною, яка так сильно пише про таке важливе. Впевнена, що ви не залишитесь байдужими після читання віршів.

Популяризуємо українське разом )))

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
19.08.2022, 20:05:51

Читала. Дійсно: вірші байдужим не залишать нікого.

Показати 2 відповіді
Юлія Богута
20.08.2022, 16:06:26

Лара Роса, Дякую)

avatar
Юлія Богута
20.08.2022, 12:48:54

Дякую за цей блог) Дуже приємно було побачити себе в рекомендаціях від незнайомого автора)

Показати 2 відповіді
Юлія Богута
20.08.2022, 16:06:16

Міс Дарина, Це дуже приємно)

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше