Слава Україні!

Любі мої, щиро вітаю вас усіх з прекрасним Святом Яблучного Спаса! Будьте усі здорові, рум'яні та щасливі. Нехай у вас завжди будуть багаті врожаї. І я не лише про овочі чи фрукти, а й про ваші потаємні задуми та мрії! нехай життя буде солодким і медовим, а щастя буде стільки, скільки маленьких яблучок на найбільшій яблуні!

Сьогодні хочу розповісти вам про свою маленьку пристрасть. Мабуть, усім нам, коли читаємо книгу того, чи іншого автора, цікаво - а що ж любить читати сам автор цих книг. Не знаю, чи цікаво вам таке дізнатися про мене, але таки розповім!)) 

Так, я люблю СЛР та детективи. Але є у мене ще й слабкість до історичних любовних романів, а якщо цей роман ще й приправлений фентезі, то стає ще цікавіше. Мене завжди захоплювали вигадані королівства, палаци, стародавній одяг. Ви неодноразово могли бачити в моїх книгах епізоди, пов'язані з балом. І я неодноразово задумувалася спробувати написати історичний любовний роман. Як вам така ідея?

А поки я вагаюся, то є мої прекрасні колеги, які з радістю пишуть для вас і для мене!) Сьогодні хочу написати про книгу від Кристини Асецької - Норовлива наречена.

В цій книзі ви зустрінете - харизматичних та яскравих героїв, самовпевненого та суворого короля, принцесу, яка бажає уникнути з цим королем заміжжя та прекрасну атмосферу самої історії. Обожнюю протистояння героїв і ця книга саме й так і починається. Цікаво, на що здатна Айшель, щоб уникнути не лише заміжжя, але й самої прихальності короля?

І поки в книзі події стрімко розвиваються, посмакуйте привабливим шматочком!)

"Арикан йшов поруч і не міг не помітити видозміненої ходи дівчини. Прохолодна мармурова підлога не сприяла тому, щоб по ній ходили босоніж. Чоловік насупився та несподівано підхопив дівчину на руки. Щоб не впасти, вона вимушено огорнула широку шию руками:

- Що ви робите?

- Не можу допустити, щоб ти захворіла. Король мені голову знесе за таке. Чим ти думала, коли вийшла без взуття?

Поведінка чоловіка обурювала. Він звертався зневажливо, на «ти» й ігнорував її прохання. А ще це докір у голосі дратував. Наче йому не все одно у чому вона ходить. Одну руку притулила до грудей і злегка штовхнула, чинячи слабкий опір.

- Я можу йти сама, відпусти.

- Якби ти не була боса, то б з радістю відпустив, знаєш, сумнівне задоволення носити фавориток короля на руках. Не переймайся, це виключно через нього.

- Я не його фаворитка, - Айшель одразу заперечила те, що сама відмовлялася прийняти. Знала, Рейнард уже все вирішив, але цю роль ніяк не збиралася виконувати. Осуд, з яким прозвучало слово «фаворитка», не подобався. Дівчина не хотіла миритися зі своєю долею.

- Он як? – на мить Арикан зупинився та здивовано вигнув брову. Кинув на дівчину швидкий погляд та продовжив шлях, – він стверджував протилежне.

- Я не погодилася. Король завжди такий неперебірливий?"

І для уважних ловіть подаруночок

Промінь світла

Щиро ваша, Аделіна Янг