Сьогодні я б хотіла поділитися з вами подією яка сталася зі мною зовсім недавно. Одна із редакторок зв'язалася зі мною й зацікавилася моїми творами. Звичайно ж я співпрацюю з декількома платформами й викладаю там свої твори, але саме там хотіла бачити свої історії. Тільки раніше мене не хотіли запрошувати.
Пишу понад рік і тому минуло зовсім не багато часу, щоб мене запросили й були раді тому, що я погодилась.
Було дуже сумно від того, що редактори зазвичай не бажають бачити твори саме написанні рідною українською мовою. На те було багато слів про малу кількість читачів та інше, про не потрібність та тому подібне. Дуже сумно від цього. Але я не впадаю в розпач. Можливо колись моя творчість зацікавить людей настільки, що вони забажають читати саме рідний текст, адже звучить краще. Все-таки я оптимістка.
Як тільки починала писати, я зустрілася з дуже великою кількістю критики, але з часом почала звикати до цього намагаючись стати кращою саме для себе. Не для когось. Дуже раділа від того коли з кожним твором в мене почали з'являтися все більше прихильників.
Кажуть, що твори для кожного автора, як діти - всі для нього особливі. Я з цим твердженням повністю погоджуюсь. Адже кожна історія це свого роду частинка самого автора, шматочок його душі яку він вкладає в нього.
Так сталося, що через деякі обставини в країні душа зовсім не лежить до творіння чогось нового. Але я впевнена в нашу Перемогу, як і більшість українців вірю в наших хлопців які захищають нас і нашу землю.
На жаль, в нашому суспільстві ідея вбивства найменш захищених осіб легалізована. Навіть знаходяться ті, хто з піною у рота буде виправдовувати ці звірства й казати що так правильно, але я не підтримую їхню думку. Тому вірю, що найближчим часом все скінчиться й ми всі зможемо впевнено видихнути від полегшення й радості від перемоги. Від того, що у нашого загарбника нічого не вийшло.
До нових зустрічей в моїх наступних історіях, адже з кожною наступною книгою автор стає тільки кращим. Сподіваюся, що і мені вдасться ще здивувати світ чимось новим й порадувати своїх нових прихильників!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Вірте у свої сили і все вдасться!
Соломія Новак, Мої вітання! Звичайно вірю, дякую вам.
Було дуже сумно від того, що редактори зазвичай не бажають бачити твори саме написанні рідною українською мовою. На те було багато слів про малу кількість читачів та інше, про не потрібність та тому подібне. Дуже сумно від цього.
Не погоджуюсь з даним твердженням. Все залежить від редактора з яким ви співпрацюєте.
До речі книги рідною мовою набирають популярність, тож редактори охоче берутся за справу. Мабуть вам просто не щастило.
Що ж бажаю вам знайти своїх редакторів та успіхів у творчості))
Марго Рудніченко, Дякую, можливо ви праві. Подивимося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати