Дівчатка, на книгу Між нами таємниця ще декілька годин діє класна знижка!

- Ти чому поводиш себе так, наче я тобі чимось зобов'язана?
Розвернулася, а Ден відчув, як по його обличчю хльостко проходить копиця волосся. М'якого, гладкого, що пахне цитрусом. Його повело. Миттєво. Начебто стілець з-під ніг вибили. Захотілося пальцями в локони закопатися і до себе розвернути. Не витримав і ступив до стерви впритул. Руки з обох боків на стіл поклав.
Юля охнула, опинившись затиснутою між чоловіком і столом. Стегна боляче вп'ялися в край, а кров завирувала ще сильніше. Від дотику гарячого тіла до спини майже опік отримала. Смикнулася з чашкою в руці, але Ден раптом грубо відібрав її і відставив убік.
- Ти що? - обурення застрягло в горлі, як тільки колюча щетина уткнулася їй у шию біля мочки вуха.
- Зобов'язана, Юлю. Ще як зобов'язана!