Романтично й дуже чуттєво❤

Вітаю, мої любі! 

Сьогодні я до вас з рекомендацією книги від Еми Ноель

Хочу поділитися з вами романтичною історією, в якій кохання перемагає все. Трішки драми, студентське життя, конфлікт поколінь, різниця у соціальних статусах. Він прагне її повернути, вже знаючи, як втрачати кохану, а вона просто хоче жити повноцінно, намагаючись відновитися після аварії. Запрошую до дилогії “Обіцяю” .

Перша частина “Обіцяю кохати завжди” (безплатна), друга частина “Обіцяю, не відпущу ніколи” (назви клікабельні)

Уривок 

— Куди зібралася? — здригаюсь від голосу, не розуміючи, як мама могла мене помітити. Адже в кімнаті своїй була, і двері майже щільно зачинені. Немов відчула.

— З Клімом поговорити. Я нікуди йти не збираюся, можеш не хвилюватися, — кидаю грубо й тягнуся до замка.

— І розмовляти ти з ним не будеш, — блиснувши злим поглядом, цідить матір і мою руку від замка прибирає, схопивши за зап’ястя. — В кімнату свою йди. Я сама з ним поговорю.

— Мама! — обурююсь, вириваючи руку з її захвату. — Це не по-людськи. Годі вже! Дай мені з ним поговорити!

Але мати мене не чує. Як кошеня паршиве за рукав тягне назад у кімнату, заштовхує всередину і… замикає мене на ключ.

— Мама! Та що ж ти коїш…

Вона його не впустить — ось що я розумію. Хапаю телефон, збираючись написати Кліму, але… що я йому напишу? Що батьки в мене зовсім із глузду з’їхали, з дому не випускають, зустрічатися заборонили? У дев’ятнадцять років? Звучить швидше як відмазка. Тому що виходить, що я пішла на поводу в батьків і відштовхнула його. Отже, не кохаю зовсім.

Але ж я кохаю!

Втрачу його.

І ніколи собі цього не пробачу.

Дуже сподіваюся, що змогла вас зацікавити))

Додавайте книги в бібліотеку щоб не загубити))

Ваша Уляна Пас!!!