Анонс історії
Всім привіт.
Попри важкі часи, я не забула про "Щоденник коханки". Працюю над книгою і почну оновлювати наново вже з осені. А поки спекотні уривки з книжечки.
Зізнавайтеся, чекаєте?
***
— Анно, — Арсен зробив довгу паузу, вичікуючи поки вона на нього подивиться, — я маю до тебе пропозицію.
— Яку? — заінтриговано й трохи схвильовано всміхнулася. Арсен дістав з кишені яскраву коробочку й відкрив її. На оксамитовій підкладці красувалася брошка у вигляді квітки.
— Я не знаю, що зазвичай дарують, коли пропонують зустрічатися. Тому обрав брошку, — Арсен посунув коробочку ближче до Анни.
Вона розчулено дивилася на прикрасу зі срібла та маленькі камінці, що прикрашали основу. Метелик із зеленими крильцями був прекрасним.
— Вона неймовірна, — дістала з коробочки, щоб роздивитися ближче й на мить застигла, вираз обличчя перемінився на серйозний. — Ти сказав коли пропонують зустрічатися? — збентежено зазирнула в його очі.
***
— Арс, ти розумієш, що дурив мене? — роздратовано вела Анна. Вона зараз дивилася на чоловіка, якого кохала і ненавиділа одночасно. — Я ж тобі повірила.
— Анно, не ускладнюй ситуацію. Зараз кіпіш затихне. І ми знову зможемо бачитися. Ти ж хочеш бути зі мною? — він торкнувся руки Анни, погладив долоню. Вона дивилася на його рухи й всередині стискалося серце.
— Арс, я…
— Ось ти де? — Пролунало на весь зал кафетерію. Присутні спрямували погляди на двері.
***
— Що? — обурилася вона. Пройшла й кинула сумку на диван. — Як?
— Чого ти так нервуєш? — дивувався Валентин.
— Нащо ви погодилися? Я не хочу працювати в їхній компанії. Я зі свого кабінету можу підготувати їм рекламу. Нащо це? — у розпачі вона закрила руками обличчя.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати