Всім привіт.

Попри важкі часи,  я не забула про "Щоденник коханки". Працюю над книгою і почну оновлювати наново вже з осені. А поки спекотні уривки з книжечки.

Зізнавайтеся, чекаєте?

***

— Анно, — Арсен зробив довгу паузу, вичікуючи поки вона на нього подивиться, — я маю до тебе пропозицію.

— Яку? — заінтриговано й трохи схвильовано всміхнулася. Арсен дістав з кишені яскраву коробочку й відкрив її. На оксамитовій підкладці красувалася брошка у вигляді квітки.

— Я не знаю, що зазвичай дарують, коли пропонують зустрічатися. Тому обрав брошку, — Арсен посунув коробочку  ближче до Анни.

Вона розчулено дивилася на прикрасу зі срібла та маленькі камінці, що прикрашали основу.  Метелик із зеленими крильцями був прекрасним.

— Вона неймовірна, — дістала з коробочки, щоб роздивитися ближче й на мить застигла, вираз обличчя перемінився на серйозний. — Ти сказав коли пропонують зустрічатися? —  збентежено зазирнула в його очі.

***

— Арс, ти розумієш, що дурив мене? — роздратовано вела Анна. Вона зараз дивилася на чоловіка, якого кохала і ненавиділа одночасно. — Я ж тобі повірила.

— Анно, не ускладнюй ситуацію. Зараз кіпіш затихне.  І ми знову зможемо бачитися. Ти ж хочеш бути зі мною? — він торкнувся руки Анни, погладив долоню. Вона дивилася на його рухи й всередині стискалося серце.

— Арс, я…

— Ось ти де? — Пролунало на весь зал кафетерію.  Присутні спрямували погляди на двері.

***

— Що? — обурилася вона. Пройшла й кинула сумку на диван. — Як?

— Чого ти так нервуєш? — дивувався Валентин.

— Нащо ви погодилися? Я не хочу працювати в їхній компанії. Я зі свого кабінету можу підготувати їм рекламу. Нащо це? — у розпачі вона закрила руками обличчя.