Всім привіт. Принесла я вам сьогодні трохи ілюстрацій до книги "Піжмурки з Тінню" (сподіваюсь, їх не знесе, як зазвичай буває) ❤️ Я ніколи не ставила почуття вище обов’язку. Завжди знала, що рука моя обіцяна
Коли людина закохана, кажуть, що її серце співає. І кожне кохання має свою мелодію. Іноді воно шепоче, ледве чутно, захлинаючись почуттями. Іноді барабанить літнім дощем, а іноді вирує, мов зимова хуртовина. Іноді злітає
Любі друзі продовження роману "Кохання кольору ненависті" вже на сайті. Й до речі не пропустіть сьогодні ввечері розділ від Коула. Ми продовжуємо стояти на терасі, його піджак на плечах пахне ним — деревом,
Тут радше питання до комерційних авторів. А у вас в кабінеті автора чи в комерційному кабінеті є можливість переглядати звідки на сторінку заходить читач? Бо мені чесно не вистачає подробиць, типу стільки % - зовнішні джерела,
– Мотузки на тому самомоу місці, як і завжди, – прошепотіла вона, розв'язуючи пояс халата. – Давай, Ніксе. Покажи мені, як сильно ти ненавидиш цей світ сьогодні. Нікс не став зволікати. Він змусив її стати на коліна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСумно, зворушливо, талано.
Валера Дорович, Дякую)
Юля, це неймовірно! Вірш дуже красивий, а з озвучкою взагалі до мурах. Стільки болю за тим, нормальним життям...
Юлія Міхаліна, Дякую) Дуже приємно, що мене зрозуміли правильно.
Чудовий вірш і голос і мелодія.
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати