Сьогодні в Ігоря особлива місія - дізнатися, що ж саме у минулому Дениса Кругленка так сильно лякає Дар*ю Олександрівну. Чи вдасться це йому? Відповідь вже у продовженні "Його маленька сильна дівчинка"

- А чого це ти Кругленком зацікавився? – запитав колега з іншого відділу.

- Мати вчора проводила виставку, й він був основним спонсором – в нього брат навчається в її університеті. Ось і хочу розуміти, чи варто якоїсь гидоти від нього чекати.

Андрій задумливо поглянув на Ігоря, й почесав підборіддя:

- Якщо в них виключно ділові стосунки, то все нормально. Але, на мою думку, людина він та ще… Краще б менше з ним спілкувалася Ганна Вікторівна, - скептично скривився чоловік.

- Доводилося мати з ним справу? – здивувався капітан, мигцем поглянувши на майже ідеальну особову справу.

- Мені - ні, але чув достатньо. У минулому колеги розповідали, як його відмазували – захист в нього пристойний – з самої гори йшов, - поліцейський кивнув на стелю, маючи на увазі керівників.

- Але ж… - Макар по-дитячому наївно подивився на відкриті на комп’ютері файли.

- Ой, та я тебе благаю! Ти бачив, куди він хоче балотуватися? Це все давно вже сплановано, то ж ти тут і зайвої коми не знайдеш, - скривився Андрій.

На жаль, колега мав рацію – підчистити справу було цілком можливо. А якщо ще й захист нагорі, то це справа швидка.

- Може хоч приблизно поясниш, які гріхи на ньому висять? – сперся на стіл Ігор і схрестив руки на грудях.

- Та нічого особливого, начебто. Усе те сміття, що супроводжує в нас мажорів. Точніше не скажу, бо в мене й свого мотлоху вистачало, що б ще й в чужий лізти, - почухав потилицю Андрій.