Обираючи книгу, що Ви перш за все там хочете знайти? Які історії більше подобаються, а які менше?
Річ зараз не в жанрі (хоча і в жанрі теж), а в градусі позитивності. Чи любите Ви драми, де героям доводиться переживати купу проблем та безліч перешкод на шляху до щастя, де можна поміркувати над вчинками героїв? Чи все ж віддаєте перевагу легким книгам, щоб відволіктися від реальності?
Я чого питаю… Помітила таку закономірність: якщо між героями трапляється якась дурня, або вони постають перед труднощами, то оцінка за розділи нижча, ніж коли у героїв все прекрасно. Але ж якби у героїв все було прекрасно упродовж всієї книги, то не було б про що й писати. Адже кому потрібні цілком позитивні книги, де ну взагалі ніяких складнощів не трапляється… Чи потрібні?
Для Вас книга – це відрада від буденності чи просто можливість переключитися на чужі, вигадані проблеми, котрі нагадують, що власні не такі вже й страшні?))
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк читач - відволіктися від реальності, дізнатися дещо нове. Один з улюблених жанрів - наукова фантастика. Як автор - подивитися як інші роблять. Якщо я хочу написати в певному , не типовому для себе жанрi, я беру певний список книг в ньому i читаючи інших , вивчаю жанр. )
Юлія Міхаліна, Користуйтеся)))
Я вже настільки душна в цьому питанні, що навіть не знаю яку відповідь знайти. Перш за все читаю для словникого запасу. Читаю щось сурьйозне для розуміння побудови сюжету. Але втім, люблю читати друзів колег. Мені приємно їх підтримати, до того ж коли книги реально крутезні) Не знаю, певне я не надто вибаглива у жанрах. Тому можу читати усе)
Христина Лі Герман, Мені здається, вміння не загострюватися на певному жанрі, а читати будь-що - це чудово, бо завжди можна набратися й нового нетипового досвіду, і знову ж таки словниковий запас розширити))
Дякую за Ваш коментар та думки!))
Я досить різноплановий читач. Якщо книга написана цікаво та "смачно" - я й на жанр увагу не зверну. Але, так, зараз хочеться чогось позитивного та чарівного. Тому, більш за все полюбляю фентезі, яке дозволяє зануритись до іншої реальності з можливостями, котрі цьому світу і не снились.
Як ставлять оцінки інші - не розумію. Я ніколи не стану ставити одиниці чи двійки, трійки, якщо мені не подобається - просто не буду читати. А коли книжка загалом мене цікавить, то я проставлю п'ятірки, навіть якщо з чимось буду не згодна, адже в автора своє бачення.
Лара Роса, Так, зараз інколи хочеться прямо-таки втекти від реальності, фентезійний світ саме воно))
За оцінки повністю згодна з Вами. Теж саме, якщо не подобається книга, просто проходжу мимо. Бо яко мені "не заходить", не значить, що написано погано чи щось таке, автор же вкладав душу, в будь-якому випадку знайдеться той, кому буде близьке написане.
Дякую, що поділились думками)
Цікаве ви підняли питання. Хотілося б, аби більше читачів поділилися відповіддю на нього. Бо деколи так хочеться писати те, що б найбільше прагнули читати, а що це не знаєш.
Я особисто люблю романтику, пригоди. Дуже подобається, коли є сильні, добрі герої. Навіть, якщо вони щось погане роблять, то потім виправляються. Подобається динаміка, несподівані повороти. А окреме дякую завжди за гумор. Це безцінно, якщо автор вміє і розсмішити. Зараз не хочеться надто сумного, а страшного тим більше. Сподіваюся, моїм читачам теж так, бо я тепер намагаюся писати легкі книги, без особливого трагізму.
Лана Іссан, Це точно! Особливо якщо є декілька різнопланових ідей, і на власний смак здається, що одне краще піде, а читачам може сподобатися зовсім інше. Та з іншого боку всі ми такі різні, що будь-яку історію знайдеться свій читач))
А взагалі так, зараз трагізму й в житті достатньо, тому, думаю, і легкі історії матимуть більше популярності. Дякую, що поділились думками та вподобаннями))
Мені пороблено на драматичній тематиці. І читаю, і пишу в цьому жанрі. Люблю роздумувати над вчинками героїв, порівнювати, співчувати, відчувати. Але зізнаюсь, хотіла б написати книгу з нотками гумору, але читати все ж прагну щось життєве, драматичне, щоб було над чим поміркувати.
Тетяна Котило, О, круто, дякую)) Схоже на те)))
Читаю книги без любовної лінії. Якщо відсутня романтика, тоді завжди готова почитати. Пригоди люблю, благородних героїв та інше, що здатне мотивувати на подальші досягнення. Наразі дуже подобаться " Вуличний кіт на ім'я Боб", яка написана на реальних подіях.
Наталія Ковган, щиро дякую!)) І Вам успіхів у всіх задумах та натхнення!
Я люблю читати динамічні твори, коли постійно щось відбувається, і ще б було добре, якщо все це було написано непередбачувано. Хочеться прожити якісь цікаві пригоди, які в реальності неможливі. А от коли багато роздумів, і ще й на тему «любить чи не любить?”, то робиться також нудно. Ну, і не можу не відмітити, що дратують книги, де багато помилок (пробачте, якщо це не вписується в тему блогу).
Кейтрін Шкроб, все, що приходить в голову, вписується в тему, чому б ні)) Я теж обожнюю літературу за те, що можна пережити взагалі все, що завгодно! Дякую, що поділились своїми думками)
Не про вас, бо ваші книги мені незнайомі. Але нижча оцінка може бути не через події, ті ж труднощі, а через те, що вони описані недостовірно що не підготовлені художньо. Через те що читач за тегами прийшов на щось інше. Причин багато. І вони не обов'язково в тому, що люди хочуть тільки позитиву. Я більше скажу - за статистикою Букнету читачі більше схильні у виборі до того, що в побуті називається драмою.
Рома Аріведерчі, Це точно. Чудово, що, виключаючи масовість, людські смаки в літературі такі різнобарвні))
Особисто у мене все залежить від настрою) Здебільшого я люблю романтичні історії, бажано неординарні, де герої через труднощі пізнають себе та стають кращими. Але якщо читати запоєм десятки таких творів підряд, може захотітися переключитись та гумористичне фентезі з відьмами та карманними тиграми, наприклад, а у деяких авторів і фантастика подобається) тоді мабуть можна сказати. що я читаю все, але там обов'язково має бути любовна лінія, цікава любовна лінія)
Лоре Лея, розумію тебе, під відповідний настрій можуть читатися абсолютно різні історії) Ну і любов... без любові взагалі ніяк)) Дякую за відповідь)
"можливість переключитися на чужі, вигадані проблеми, котрі нагадують, що власні не такі вже й страшні." Це був мій секрет)) Це те, заради чого і читаю, напевно. Хоча раніше ніколи про це не думала. Виявляється, що через це люблю трилери в купую проблем в головної героїні.
Мартін Штарк, Я коли прочитала Ваш коментар, зрозуміла, що теж така)) Хоча, задаючись питанням, сама не до кінця розуміла, чого люблю переважно як писати, так і читати щось більше драматичне та проблемне, щоб вивернути душеньку на повну)) А відповідь ось вона, виявляється, де)) Ви відкрили мені й на себе очі))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати