Мої герої мене не слухаються )

 

Коли я створювала тільки "кістяк" своєї історії "Охоронець для розбитого серця", то розпланувала сюжетні ходи і вчинки героїв, їх характери...

А вони взяли, і ожили ) Чинять по-своєму, роблять, як вважають за потрібне. 

Пишу і думаю, що мені з ними робити? Дозволити і далі так чинити, чи загнати в рамки ідеї і не випускати? ) 

А ви як вважаєте?

qyiP3RieOdBEyY0a6GGpOHiih-BB1cFE1R1xWnX5Pl0xN1vWEOVnQQzNIkHUoi0MT2X__G4mp0OOyhw9t79Iik0XIbeqVO90gwkbfZfiMsrskopL4xB9f47JDAN4O_HRpTNuOtzKf0BOtm5IXLkCzaY

Це моя Інга. Вона так намагається бути сильною, що ладна зруйнувати все і вирватись на волю. Та за її “колючками” ховається дуже ніжна і вразлива маленька дівчинка, якій просто треба знайти свою нірвану в обіймає єдиного коханого…

Картинка клікабельна, якщо натиснете, потрапите на сторінки роману. 

Шматочок з останнього розділу:

А ось і Юля! Вибігає з будинку, обіймає мене. 

– Інн, я так рада, що ти тут! Тільки так спонтанно! Як ти наважилась? Впевнена, що це правильно? – засипає мене питаннями, кидає погляди своїх великих, по-дитячому щирих очей. А я розгублено посміхаюсь, йдучи за нею. За ці миті, що ми йдемо по викладеній кольоровою плиткою доріжці, Юля встигає протараторити, що хлопчики вже сплять, Саша затримується в офісі, і що мене чекає кімната і… сюрприз. На останньому слові я напружуюсь, і, як виявляється, не даремно. 

Перш ніж відкрити двері, Юля бере мене за руку. 

– Інн, вибач. Так буде правильно. – винувато говорить, і штовхає лаковане дерево дверей. 

Я по інерції роблю крок вперед, в простору вітальню. 

– Нам треба поговорити, Інго. – спокійно, як завжди каже мені Єгор. Він стоїть майже біля входу, очі трохи примружені, тіло напружене, наче він збирається ловити і тримати мене, якщо я наважусь тікати…

Я розгублено роблю крок назустріч. Інстинктивно. Мені хочеться обійняти того, хто колись був для мене всим, заховатись в його обіймах, розповісти, як мені важко було без нього. Та натомість проходжу мимо, ледь не зачепивши його плечем. 

– Де моя кімната, Юль? – якомога спокійніше і байдужіше говорю. 

– Ну от… – Юля розгублено розводить руками. – Це ж Інга, я знала, що вона так відреагує...

*********************************************************************************************************

А ще в мене є майже завершена гостросюжетна історія “Ескорт для Монстра”. Буду рада, якщо ви завітаєте і до неї. 

Приємного читання! 

Буду просто щасливою, якщо ви поділитесь вашими думками і враженнями!

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Міхаліна
02.08.2022, 15:12:29

Обожнюю, коли герої не слухаються та живуть своїм життям, тоді історії виходять особливими))

Єва Райн
02.08.2022, 16:42:03

Юлія Міхаліна, Справді, щось в цьому є)

avatar
Наталія Косенко
02.08.2022, 15:02:47

слухняні герої як слухняні діти. Не бісишся через них, проте і не чекаєш нічого особливого. Бажаю тобі тільки неслухняних героїв)

Єва Райн
02.08.2022, 16:41:43

Наталія Косенко, О, це точно. Слухняні діти то не до добра, якщо надто слухняні, значить щось задумали) Дякую))

avatar
Рома Аріведерчі
01.08.2022, 23:26:24

Так буває, коли ви відчуваєте, що по-задуманому буде недостовірно у всесвіті, де живе ваша історія. Тоді краще робити так, як велить підсвідомість. Повернутися до запланованого можна завжди, якщо просто щось здалося.

Єва Райн
01.08.2022, 23:33:22

Рома Аріведерчі, Підсвідомість дійсно знає більше, варто її слухати. Дякую за цікаву думку!

Колись переді мною теж постало таке питання. І в пошуках відповіді виросла книга "Інтуїтивний метод творчості". Зазирніть, може, знайдете там для себе якісь відповіді :)

Єва Райн
01.08.2022, 23:31:46

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), О, дякую за рекомендацію! Обов'язково зазирну)

avatar
Ліна Лін
01.08.2022, 23:00:16

Ваші просто не слухаються, мої он мене взагалі в полоні тримають.
А якщо чесно, то раз вони не слухаються вас, то послухайте їх ви. Вони поганого не порадять, я впевнена ))

Єва Райн
01.08.2022, 23:01:54

Ліна Лін, Не можу з вами не погодитись) Коли даю їм чинити так, як вони хочуть, стає цікавіше)

avatar
Елена Шевцова
01.08.2022, 22:55:46

І таке буває)

Єва Райн
01.08.2022, 23:00:11

Елена Шевцова, Ага))

avatar
Аміла Дан
01.08.2022, 22:55:27

А чого вони мають когось слухати? Вони самостійні особистості)))

Єва Райн
01.08.2022, 22:59:25

Аміла Дан, О, це точно)) Слухняні герої то не так цікаво)

Інші блоги
Мої думки
Другий розділ книжки,, Повернення до себе '' частково написаний і опублікований. Приємного читання. Ваша Юлія Хемс
Візуали "Мій фіктивний рятівник"
Привіт! Я вам принесла своє бачення головних героїв. Одразу зрозуміла, що це вони Марта. Дівчина, яку батько хоче підкласти під старого бандюка, якому завинив велику суму грошей. Дівчина у відчаї, тому просить
Чому варто прочитати мої книги.
Взагалі я людина яка не любить себе хвалити, але бачу багато авторів себе хвалять. То чому б і мені це не зробити. Я ось подумала, чи варті мої книги щоб їх читали. І відповім чесного — так. Вони варті. По - перше тому , що вони
Знижка на дві романтичні історії з пригодами!
Друзі, сьогодні у вас ексклюзивна нагода придбати всього за 50 грн дуже цікаву, нещодавно завершену романтично-містично-детективну історію "Єдина"! Він зустрів у барі молоду дівчину, як дві краплі води схожу
Питання до читачів
Як вибирати паперову книжку - тут ніби все ясно - погортати, прочитати кілька абзаців тут, кілька там. Зрозуміти, чи подобається стиль і тема. А от як з безкоштовними електронками? Навіть платну ти спокійно можеш дочитати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше