Мої герої мене не слухаються )

 

Коли я створювала тільки "кістяк" своєї історії "Охоронець для розбитого серця", то розпланувала сюжетні ходи і вчинки героїв, їх характери...

А вони взяли, і ожили ) Чинять по-своєму, роблять, як вважають за потрібне. 

Пишу і думаю, що мені з ними робити? Дозволити і далі так чинити, чи загнати в рамки ідеї і не випускати? ) 

А ви як вважаєте?

qyiP3RieOdBEyY0a6GGpOHiih-BB1cFE1R1xWnX5Pl0xN1vWEOVnQQzNIkHUoi0MT2X__G4mp0OOyhw9t79Iik0XIbeqVO90gwkbfZfiMsrskopL4xB9f47JDAN4O_HRpTNuOtzKf0BOtm5IXLkCzaY

Це моя Інга. Вона так намагається бути сильною, що ладна зруйнувати все і вирватись на волю. Та за її “колючками” ховається дуже ніжна і вразлива маленька дівчинка, якій просто треба знайти свою нірвану в обіймає єдиного коханого…

Картинка клікабельна, якщо натиснете, потрапите на сторінки роману. 

Шматочок з останнього розділу:

А ось і Юля! Вибігає з будинку, обіймає мене. 

– Інн, я так рада, що ти тут! Тільки так спонтанно! Як ти наважилась? Впевнена, що це правильно? – засипає мене питаннями, кидає погляди своїх великих, по-дитячому щирих очей. А я розгублено посміхаюсь, йдучи за нею. За ці миті, що ми йдемо по викладеній кольоровою плиткою доріжці, Юля встигає протараторити, що хлопчики вже сплять, Саша затримується в офісі, і що мене чекає кімната і… сюрприз. На останньому слові я напружуюсь, і, як виявляється, не даремно. 

Перш ніж відкрити двері, Юля бере мене за руку. 

– Інн, вибач. Так буде правильно. – винувато говорить, і штовхає лаковане дерево дверей. 

Я по інерції роблю крок вперед, в простору вітальню. 

– Нам треба поговорити, Інго. – спокійно, як завжди каже мені Єгор. Він стоїть майже біля входу, очі трохи примружені, тіло напружене, наче він збирається ловити і тримати мене, якщо я наважусь тікати…

Я розгублено роблю крок назустріч. Інстинктивно. Мені хочеться обійняти того, хто колись був для мене всим, заховатись в його обіймах, розповісти, як мені важко було без нього. Та натомість проходжу мимо, ледь не зачепивши його плечем. 

– Де моя кімната, Юль? – якомога спокійніше і байдужіше говорю. 

– Ну от… – Юля розгублено розводить руками. – Це ж Інга, я знала, що вона так відреагує...

*********************************************************************************************************

А ще в мене є майже завершена гостросюжетна історія “Ескорт для Монстра”. Буду рада, якщо ви завітаєте і до неї. 

Приємного читання! 

Буду просто щасливою, якщо ви поділитесь вашими думками і враженнями!

 

 

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Міхаліна
02.08.2022, 15:12:29

Обожнюю, коли герої не слухаються та живуть своїм життям, тоді історії виходять особливими))

Єва Райн
02.08.2022, 16:42:03

Юлія Міхаліна, Справді, щось в цьому є)

avatar
Наталія Косенко
02.08.2022, 15:02:47

слухняні герої як слухняні діти. Не бісишся через них, проте і не чекаєш нічого особливого. Бажаю тобі тільки неслухняних героїв)

Єва Райн
02.08.2022, 16:41:43

Наталія Косенко, О, це точно. Слухняні діти то не до добра, якщо надто слухняні, значить щось задумали) Дякую))

avatar
Рома Аріведерчі
01.08.2022, 23:26:24

Так буває, коли ви відчуваєте, що по-задуманому буде недостовірно у всесвіті, де живе ваша історія. Тоді краще робити так, як велить підсвідомість. Повернутися до запланованого можна завжди, якщо просто щось здалося.

Єва Райн
01.08.2022, 23:33:22

Рома Аріведерчі, Підсвідомість дійсно знає більше, варто її слухати. Дякую за цікаву думку!

Колись переді мною теж постало таке питання. І в пошуках відповіді виросла книга "Інтуїтивний метод творчості". Зазирніть, може, знайдете там для себе якісь відповіді :)

Єва Райн
01.08.2022, 23:31:46

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), О, дякую за рекомендацію! Обов'язково зазирну)

avatar
Ліна Лін
01.08.2022, 23:00:16

Ваші просто не слухаються, мої он мене взагалі в полоні тримають.
А якщо чесно, то раз вони не слухаються вас, то послухайте їх ви. Вони поганого не порадять, я впевнена ))

Єва Райн
01.08.2022, 23:01:54

Ліна Лін, Не можу з вами не погодитись) Коли даю їм чинити так, як вони хочуть, стає цікавіше)

avatar
Елена Шевцова
01.08.2022, 22:55:46

І таке буває)

Єва Райн
01.08.2022, 23:00:11

Елена Шевцова, Ага))

avatar
Аміла Дан
01.08.2022, 22:55:27

А чого вони мають когось слухати? Вони самостійні особистості)))

Єва Райн
01.08.2022, 22:59:25

Аміла Дан, О, це точно)) Слухняні герої то не так цікаво)

Інші блоги
Невже добро вважається слабкістю?
Серйозно? У світі існує стільки всього прекрасного, невже є багато часу, щоб витрачати його на безглузді ворожнечі та негаразди? Хто придумав ці міжусобиці? Невже добро зараз вважається слабкістю? Чому байдужість заполонила
Дякую за Бестселер!
Привіт, мої любі Спокусники! Дякую за БЕСТСЕЛЕР! Дякую, що полюбили їх так само, як і я❤️ ❤️Дякую за придбання! Саме завдяки вам з’являється ще більше натхнення писати гарячіше й відвертіше. Вигадувати все нові і
Рекомендасьйон від мене❤️
Хочу познайомити вас з крутими історіями від неймовірних авторів - Маріанна Темницька , Еллі Мун , Анастасія Котляр ;) Нам в карму піде плюсик, якщо ми всі разом підтримаємо їх: зірочками, коментарями, підпискою.❤️ 1.
А хтось накосячив хд
Вітаю, мої неперевершені ♥️ Поки я насолоджуюся тим, що нарешті зробили літній душ і НАРЕШТІ отримала свою замовлену доглядову косметику, у нашої трійці все не так веселково :( Кохати двох не гріх Поки Сергій
100 фактів про мене. День тринадцятий
Вітаю, мої неперевершені ♥ Нещодавно на Букнеті були цікаві роздуми на тему, яку роль у нашій творчості відіграє музика, і дещо згадала. Я вигадала цілий світ зі своїми магічними законами, парочкою унікальних істот
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше