Вона так хотіла відшукати у ньому серйозні наміри. Віт так хотів отримати її тіло.
Хто з них виграв?
Чи можливі стосунки після сексу?



Уривок

Не чекаю поки він наблизиться. Підходжу ближче і беру келих вина.

Відпиваю. Можливо це поминки наперед за моїм розбитим серцем. Сумнівів не було: Любомир втратить до мене інтерес. Мені буде боляче.

Ставлю келих на журнальний столик і підходжу впритул до чоловіка від якого, як завжди приємно пахне парфумами. Його уста так близько. Не втримуюсь – цілую ніжно. Він відповідає взаємністю. Не кидається на мене, як я очікувала. Ніжно водить язиком по моїй нижній губі і від цього бракне повітря. Тіло стає ватним, а я ніби знаходжуся в невагомості.

Раптом все припиняється. Він відходить. Ставить на журнальний столик свій келих.

«Ні, не йди.» Не хочу, аби свідомість і думки поверталися.

Любомир ніби розуміє мій благальний погляд і повертається до мене.

— Ти же знаєш, що коли ми перейдемо далі – я не зможу себе стримувати? — чую його голос, але проаналізувати нічого не можу. Просто киваю: «так»

Його руки, ніби крила огортають мене за талію. В цей момент я повинна напевно дати йому повний контроль над своїм тілом, але крихту контролю залишаю собі. Аби дати йому зрозуміти, наскільки далі я готова зайти – скидаю з себе рушник.

Він, ніби хмаринка, падає нам під ноги. А ми янголи?

Ні, всі мої відчуття кричали про те, що це не правильно. Все моє єство шепотіло: «небезпека»

«Тихо» — наказую хвилі сумнівів, яка пронеслася у думках, — «Не я його, а він мій»

Читати новий розділ