https://booknet.com/.../ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328-

" Пане ректоре, припиніть негайно! Мене ваші амурні мемуари не цікавлять. Не цікавлять вони мене. От ні трохи не цікаво мені про ваш досвід, от!

- А що вам цікаво, адептко, невже ота позеленіла від ряски скульптура чи руїни якогось замку?

Це він про нашого духа-хранителя і родовий замок. Яка неповага! Ну рівень води піднявся за ці роки. Бо вкинути щось у воду - то означає витіснити рівний вкинутому об'єм. А ще олімпіади вигравав. Просто фу!

І взагалі воді до дверей ще метрів десять. Теж мені проблема.

- Самі ви руїна, пане ректоре. У вас і такого нема.

- А от і є. Є у мене замок! Тільки він на скелі, не в болот... не у воді. Хоча, якщо порівняти, то може цей не така вже й руїна. І все ж - ніколи не помічав у вас схильності до милування архітектурою. Або скульптурою.

- Та що ви взагалі про мене знаєте! - тільки б не заплакати від образи й приниження. - Одні гареми на умі! Мама завжди казала…

- Адептко, можна без мам? Мені мама теж багато чого казала. Я ж не виливаю на вас ці повчання."

Вони мені іноді нагадують подружжя перед розлученням. А самі ще не встигли побратися.

І при цьому бажання розлучитися в жодного з цієї пари нема

Новий розділ сьогодні вночі після 24:00.

Читайте сміливо - це безплатно.

Тільки адептці Тян не кажіть.

Бо вона мене придушить, і я не зможу дописати цю історію про справжнє кохання між студенткою й викладачем, ректором і секретаркою та щасливу істинну пару

Цитата дня

Чайна церемонія для японця - це релігія.

Це обожнювання мистецтва жити.

Сакура і дуб

https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

Тян вміє здивувати.

Але запросили пана ректора на чай, коли треба терміново повертатися?

Зустрінемося в коментарях ❤️