Гадаю, що автора надихає, коли його книги не лише читають, а й коли чекають та захоплюються ними)
Так, це трішки не те)
Бо тут скоріше все залежить від читачів, а не від автора)
Однак, я вважаю, що така річ надихає найбільше:)
А чому б не використати такий апатичний стан творчості? Можна детально описати свої почуття текстом. Нехай новий розділ буде про те, що герой втомився, зневірився та немає сил продовжувати далі свій шлях, наприклад.
Записуючи це, можна і від негативник думок втекти, і до цікавого повороту сюжету себе підвести.
А іноді потрібно створити собі емоційне потрясіння навмисно. Зробити те, що дається важко або не подобається. Як результат, у автора буде купа емоцій, якими точно захочеться поділитись з читачами.
Ніяк. В цьому і сенс, вважаю.
Натхнення приходить несподівано. При прочитанні книги, перегляду фільму, або навіть занурившись у власні думки під час вечірньої прогулянки.
Видавлювати його силою, як на мене, погана ідея. Страждає якість тексту і сюжетних твістів. Варто дозволити собі трохи перепочити, якщо "не пишеться".
Доброго дня. Маю питання з яким вчора мала неприємність зіштовхнутися і над яким ламала цілий вечір голову. Мені прийшло повідомлення від модераторів booknet ,що моя книга написана ШІ і її потрібно переписати. Я вже років
Любі читачі, книга «Синдром другого шансу» добігає кінця. Останні розділи вже повністю написані й чекають на публікацію. https://booknet.ua/book/sindrom-drugogo-shansu-b451798 Протистояння Елли та Вільяма досягло своєї критичної точки.
Добрий вечір, дорогі мої читачі! Забігла привітатися та щиро подякувати за вашу підтримку. Вона зараз як ніколи потрібна нам усім. Я виїхала в відносно безпечний регіон і влаштувалася поки що тимчасово. Тому на майбутнє
Гарного вечора, мої любі! В мене сьогодні стартувала новинка і я дуже схвильована. Поспішаю познайомити вас з нею✨ ♥️Обрати наречену. Зустріч з долею♥️ Оповідання буде БЕЗКОШТОВНИМ♥️♥️♥️ Я
Є жінки які живуть своє життя. А є ті які живуть правильне життя — і це не одне й те саме. Ліліт — з других. Нова країна. Нова реальність. Сім'я. Робота. Все на своєму місці. І відчуття що справжня вона десь в іншому місці.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГадаю, що автора надихає, коли його книги не лише читають, а й коли чекають та захоплюються ними)
Так, це трішки не те)
Бо тут скоріше все залежить від читачів, а не від автора)
Однак, я вважаю, що така річ надихає найбільше:)
Маряна Велит, я згідна. Коментарі допомагають писати. І водночас дають автору знати, що робота подобається.
А чому б не використати такий апатичний стан творчості? Можна детально описати свої почуття текстом. Нехай новий розділ буде про те, що герой втомився, зневірився та немає сил продовжувати далі свій шлях, наприклад.
Записуючи це, можна і від негативник думок втекти, і до цікавого повороту сюжету себе підвести.
А іноді потрібно створити собі емоційне потрясіння навмисно. Зробити те, що дається важко або не подобається. Як результат, у автора буде купа емоцій, якими точно захочеться поділитись з читачами.
Віталій Партицький, на "ти" підходить)
Відіспатися.
Відпочити.
Наповнитися новою інформацією.
Скучити за роботою.
Сісти і почати працювати
Ніяк. В цьому і сенс, вважаю.
Натхнення приходить несподівано. При прочитанні книги, перегляду фільму, або навіть занурившись у власні думки під час вечірньої прогулянки.
Видавлювати його силою, як на мене, погана ідея. Страждає якість тексту і сюжетних твістів. Варто дозволити собі трохи перепочити, якщо "не пишеться".
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати