Гадаю, що автора надихає, коли його книги не лише читають, а й коли чекають та захоплюються ними)
Так, це трішки не те)
Бо тут скоріше все залежить від читачів, а не від автора)
Однак, я вважаю, що така річ надихає найбільше:)
А чому б не використати такий апатичний стан творчості? Можна детально описати свої почуття текстом. Нехай новий розділ буде про те, що герой втомився, зневірився та немає сил продовжувати далі свій шлях, наприклад.
Записуючи це, можна і від негативник думок втекти, і до цікавого повороту сюжету себе підвести.
А іноді потрібно створити собі емоційне потрясіння навмисно. Зробити те, що дається важко або не подобається. Як результат, у автора буде купа емоцій, якими точно захочеться поділитись з читачами.
Ніяк. В цьому і сенс, вважаю.
Натхнення приходить несподівано. При прочитанні книги, перегляду фільму, або навіть занурившись у власні думки під час вечірньої прогулянки.
Видавлювати його силою, як на мене, погана ідея. Страждає якість тексту і сюжетних твістів. Варто дозволити собі трохи перепочити, якщо "не пишеться".
Всім привіт! Вітаю вас із Днем закоханих! Нехай вогонь почуттів ніколи не згасає у ваших серцях. Бажаю затишку, душевного тепла та безмежного щастя! ❤️❤️❤️ До привітань приєднуються персонажі із книг: Алексса.
Чи не прифігів Руслан, ви зможете дізнатися в оновленнях Ел ))))) Сьогодні невеличке, а завтра буде 2 глави ❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦❦ Дякую всім, хто поринув у цю історію: на вас чекає багато несподіванок! Мені страшенно
❣️Дорогі мої, сьогодні ми святкуємо День Святого Валентина!❣️ Бажаю, щоб кожна мить була наповнена ніжністю, щирими словами й теплими обіймами. Нехай любов стане вашою силою й натхненням на кожен день. ❣️ Нехай ваші
Привіт❣️ Хочу привітати вас із Днем святого Валентина! ♥️♥️♥️ Нехай у вашому житті завжди буде велике, світле й щире кохання, а поруч — людина, з якою хочеться розділяти кожну мить♥️ А також
Кохання може знайти нас де завгодно. Наприклад: у моїх героїв воно зародилося на безлюдному острові посеред океану. Як вони туди потрапили і чи покинуть цей райский куточок читайте тут: Танець двох стихій В книзі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГадаю, що автора надихає, коли його книги не лише читають, а й коли чекають та захоплюються ними)
Так, це трішки не те)
Бо тут скоріше все залежить від читачів, а не від автора)
Однак, я вважаю, що така річ надихає найбільше:)
Маряна Велит, я згідна. Коментарі допомагають писати. І водночас дають автору знати, що робота подобається.
А чому б не використати такий апатичний стан творчості? Можна детально описати свої почуття текстом. Нехай новий розділ буде про те, що герой втомився, зневірився та немає сил продовжувати далі свій шлях, наприклад.
Записуючи це, можна і від негативник думок втекти, і до цікавого повороту сюжету себе підвести.
А іноді потрібно створити собі емоційне потрясіння навмисно. Зробити те, що дається важко або не подобається. Як результат, у автора буде купа емоцій, якими точно захочеться поділитись з читачами.
Віталій Партицький, на "ти" підходить)
Відіспатися.
Відпочити.
Наповнитися новою інформацією.
Скучити за роботою.
Сісти і почати працювати
Ніяк. В цьому і сенс, вважаю.
Натхнення приходить несподівано. При прочитанні книги, перегляду фільму, або навіть занурившись у власні думки під час вечірньої прогулянки.
Видавлювати його силою, як на мене, погана ідея. Страждає якість тексту і сюжетних твістів. Варто дозволити собі трохи перепочити, якщо "не пишеться".
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати