Вітаю, мої любі!

Анна Пахомова запустила вчора цікавий флешмоб про те, чим живуть герої після повномасштабного вторгнення. Виявляється, мої беруть активну участь у наближенні нашої перемоги, про що я зараз і розповім.

Назар з книги "Будь моєю дівчиною" активно волонтерить, допомагаючи біженцям перетинати кордон. Адже він власник туристичної фірми і для нього це природна річ. Хотів і Нату відправити до Німеччини, але вона відмовилася, і разом вони роблять добру справу.

Володимир з книги "Колір бажання чорний" без роздумів пішов служити у ЗСУ. Він має бойовий досвід і вміє добре "утилізувати" тих, кого треба. На передовій показав себе з найкращого боку, тому керівництво пообіцяло переглянути справу зі зникнення великого начальника, в якій він безпосередньо замішаний. Марта тим часом виховує у Франції їхнього сина, тому що прийомні батьки хлопчика загинули під час обстрілу.

Максим з історії "Холодне полум'я" приборкує пожежі, які стаються після обстрілів, у найгарячіших точках, витягує людей з-під завалів. Словом, робить свою роботу. Бо рятувальники - не менші герої. Оксана ж за допомогою грошей свого батька збирає та організовує доставку гуманітарної допомоги, в основному ліків.

Артура з "Тихого моря" спочатку відмовлялися брати назад в армію, тому що він вже має поранення після служби в АТО. За програмою реабілітації йому встановили протез, після чого він таки зміг записатися в тероборону в тилу і тепер несе службу неподалік від рідного села. Іванна ж влаштувала курси української мови для вимущених переселенців зі сходу.

Ще є Денис, власник бізнесу з виробництва дорогих сортів коньяку, з "Дотику ангела". Він занадто егоїстичний, щоб іти на службу, тому робить те, що найкраще вміє, - розкидається грошима: на байрактари, БПЛА, тепловізори, автівки і ще купу потрібних, але дуже дорогих речей.

Ось так. І поки я це писала, придумуючи подальшу долю своїм героям, у мене виникло відчуття, що все саме так і має бути. Якщо навіть вигадані персонажі боряться за перемогу, то ми обов'язково подолаємо все!

Разом до Перемоги!

Щиро ваша Ліна Алекс