https://booknet.com/uk/book/vddai-mogo-sina-b398342 Новий розділ вийде після 24:00.

"Якби я не порисувався, не удавав з себе ображену невинність, а просто сказав, що … власне що? Що я мав сказати - що нехай кине того препода і більше так не робить?

Дурня якась.

Я - це я. І якби воно повторилося...

...А я б сказав, що воно просто під настрій попало. І що проїхали. А вона б потім мені сказала, що в неї затримка.

Ну я б повиступав, бо кому охота на третьому курсі оце на себе брати, а потім би все якось владналося. І ніхто б не взнав ніколи, що той спиногриз міг бути не мій."

Що це тільки що було, дорогі читачі?

Невже він жалкує і перебирає варіанти, якими не скористався? Невже щастя в тому, щоб тебе обдурила не погана Ксю, а хороша Ірина?

Невже Денисові треба поспівчувати?

А що то за план у нього?

Може спочатку взнаємо, а вже потім вирішимо, чи треба починати жаліти?

Про план буде в наступному розділі. А поки що читаємо монолог п'яного і злого Дениса.

Дякую вам за спільно пережиті емоції й життєву мудрість

Побачимося в коментарях.

Цитата дня від поета

Любов така коротка,

а спроби її забути такі довгі.

Пабло Неруда

Цитата дня від філософа і прозаїка

Коли в мене з'являлося трохи грошей,

я купував книги.

І якщо щось залишалося —

купував собі їжу.

Еразм Роттердамський