Помста - це приємне задоволення розуму, що гине.

І я туди ж… хочу запросити до нової історії, яку я готую для конкурсу Закон і Порядок планети Online 3.0

Анотація
Життя студента медичного університету Ігоря було простим та комфортним. Але лише до того часу, як викладачка філософії не почала докучати своїми зауваженнями. Хлопець вирішує помститися їй і висміяти. Для цього використовує Інтернет-простір. Та чи завжди помста через Інтернет буває без наслідків?

Уривок

Жага помсти. Жага поваги. Жага прийняття.

Ігор переживав не найкращі часи навчаючись на першому курсі медичного університету.

— Довбана задавака!Стерва!  — кричав у порожній кімнаті гуртожитку.

Обличчя ставало багряним.

 Якби у дверях опинився сусід Віталік — Ігор би не думав. Зарядив би добрячого штурмана. Байдуже, що не заслужив.

Відправляючи абітурієнтів на навчання всі говорять про труднощі, але в те, що пристаркувата викладачка філософії постійно кепкуватиме над ним, Ігор уявити не міг.

— І то придувбалась, стара кряча! — продовжував кричати в глухі стіни.

Варто було одного разу не виконати домашнє завдання, як Зуфрія Остапівна розібрала життя хлопця по полицях на всю аудиторію, в якій було не менше ста студентів.

— Як сміла казати, що в мене пусте життя? Ще астенію і кіфоз спини мені приписала.

Ігор підійшов до дзеркала, яке висіло на вхідних дверях, ще до того, як він заселився у маленьку двомісну кімнату.

— Та немає в мене того кіфозу! — сказав вже спокійніше — Максимум сутулість.

— Ігорю, мені достатньо обвести було поглядом, аби зробити висновок, що лікар з Вас вийде ледачий, — відлунням згадує.

Якби хоч аудиторія не реагувала. Так ні, реготали й лише чекали, коли викладачка вкотре торкнеться  гідності хлопця.

Фрази  Зуфрії Остапівни пронизують нервові клітини від чого хлопець відчував не просто злість.

— Помщуся, — запевняв себе.

Читати далі

Попереду ще готую багато новинок. Тому запрошую підписатися ☕️