Розкраяне серце. 4 розділ

А пристрасті розпалюються ще більше!

Новий розділ "Розкраяного серця" уже на сайті! Маємо любовний трикутник і поки що лише одне розкраяне серце. Чи вже два? 

Ігнорувати колишнього, який має стосунки з сестрою, це вихід? Мабуть, ні. Але так боляче лише від його присутності в домі…

"Читати першу частину"

"Читати другу частину"

Уривок:

"Несподівано двері в дім відчинилися, змусивши затамувати дихання. Руки вхопилися у дерев’яне сидіння. Вона уже знала, хто звідти вийде. Відчувало це й серце. І воно не підвело. У чоловічій постаті, вдягненій у білу футболку та темні спортивні штани, Ася упізнала Андрія.

Напевно, сестрин бойфренд не спав, чув, що вона вийшла, бо щойно опинився надворі, став озиратися. Ася щільніше запахнула поли сірого светра, підтягнула під себе ноги, залишивши капці на землі. Не зводила з хлопця погляду, все чекала, коли й він її помітить. Андрієві знадобилося лише пів хвилини та, щойно Ася відчула на собі пронизливий погляд, постать рушила вперед.

– Можна біля тебе сісти? – запитав, зупинивсь горою над нею.

– Сідай.

Байдужість у голосі далася легко. Хоча вона й почувалася знервованою. Окрім хвилювання відчувала ще щось. Дивну нитку ненависті, яка тягнулася у його бік.

Опустившись поряд на відстань, яку сміливо можна було назвати допустимою для двох незнайомців, Андрій став розхитувати гойдалку. До Асі одразу ж долинув аромат його парфумів. Відчувалися нотки лимона, деревини та троянди. Аромат змінився, але тяга до цього хлопця – ні. Нестерпно хотілося його поцілувати попри ту дивну ненависть.

– Хочеться стільки всього дізнатися, – сказав він. Рідний голос зводив з розуму. Саме тому зціпила зуби та заприсяглася не відкривати рота хай там що. В нього є інша. Розбити серце сестрі – все одно що зрадити власній родині. – У нас справді могла бути дитина?

Не зважаючи на те, що хотілося кричати, від стиснутих щелеп аж боліло у висках. Для чого він шматує її серце? Чому питає про найболючіше?

Вона могла б стільки всього сказати, виплеснути всю злість, накричати, навіть луснути добряче. Але все це не мало ніякого сенсу. Хоча б через те, що це вона сказала йому тоді піти. Отже, й пред'явити було нічого. Але серце все одно розмножувало триклятущу ненависть, отруюючи нею й душу. А найбільше дратувало, що її тягне до цього чоловіка, ніби магнітом."