Анотація до книги "Джейн"

Джейн з дитинства не любила казки. Незрозуміло їй було, чому принцеса сидить у вежі, чекаючи поки який-небудь принц, проходячи повз, раптом не вирішить битися з драконом і врятувати її? Хіба не швидше самій приручити зміюку і полетіти на ній кудись далеко-далеко.
Потім Джейн виросла, отримала свою вежу з драконом і всі питання миттю відпали. Виявилося, що зміюки в більшості своїй дресируванню не піддаються, а втекти з вежі не така вже й проста задача. От і доводиться плану слідувати та принца виглядати. І не якогось, а надійного. А як видивишся, хапатися за нього всіма чотирма кінцівками й не відпускати, поки і вежа, і дракон за обрієм не сховаються. Тільки ось заковика: серце одне, а принців — два.

Уривок із книги "Джейн":

— Вибачте? — Місис Вілсон зиркнула на сина, а потім знову опустила здивований погляд на Джейн. — Ви, здається, не представилися.
— Ох, дійсно. — Збентежений смішок вийшов дуже природним. Джейн простягла руку для рукостискання. — Моє ім'я Джейн. Джейн Вілсон. — Почувши прізвище, місис Вілсон завмирає в розгубленості, а Джейн, продовжуючи тиснути її руку з широкою посмішкою, додає: — Дружина цього чарівного джентльмена.

Перші розділи вже опубліковані й чекають на ваші прочитання.

Приємного читання. 

Ще побачимося, твоя Ві ❤