Приємно познайомитись, "Джейн"

"Джейн"

Анотація до книги "Джейн"

Джейн з дитинства не любила казки. Незрозуміло їй було, чому принцеса сидить у вежі, чекаючи поки який-небудь принц, проходячи повз, раптом не вирішить битися з драконом і врятувати її? Хіба не швидше самій приручити зміюку і полетіти на ній кудись далеко-далеко.
Потім Джейн виросла, отримала свою вежу з драконом і всі питання миттю відпали. Виявилося, що зміюки в більшості своїй дресируванню не піддаються, а втекти з вежі не така вже й проста задача. От і доводиться плану слідувати та принца виглядати. І не якогось, а надійного. А як видивишся, хапатися за нього всіма чотирма кінцівками й не відпускати, поки і вежа, і дракон за обрієм не сховаються. Тільки ось заковика: серце одне, а принців — два.

Уривок із книги "Джейн":

— Вибачте? — Місис Вілсон зиркнула на сина, а потім знову опустила здивований погляд на Джейн. — Ви, здається, не представилися.
— Ох, дійсно. — Збентежений смішок вийшов дуже природним. Джейн простягла руку для рукостискання. — Моє ім'я Джейн. Джейн Вілсон. — Почувши прізвище, місис Вілсон завмирає в розгубленості, а Джейн, продовжуючи тиснути її руку з широкою посмішкою, додає: — Дружина цього чарівного джентльмена.

Перші розділи вже опубліковані й чекають на ваші прочитання.

Приємного читання. 

Ще побачимося, твоя Ві ❤

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Чи може ШІ створити книгу?
Нещодавно я прочитала блог Ньюбі Райтер, де вона ставила схоже запитання. Коментарі під дописом розділилися: хтось вважав, що ШІ може писати книги, хтось — що він лише інструмент і помічник автора, а дехто називав використання
Помилка молодості (мем)
Та сама помилка, яку робили 99% людей
Мої думки
Давайте прощатися. Бувайте здорові. Йду з букнету на невизначений термін. Дякую всім за підтримку.
Що по відкритих фіналах?
Привіт-привіт))) Так, знаю — друга ночі, але натхнення на годинник не дивиться :) Я от якось читала про те, що хтось не любить у книгах відкритий фінал, і, чесно кажучи, на той момент я подумала: «Хммм… відкритий фінал…
І як Єгор на це зреагує?
Дідько! Доведеться вже грати стерво на повну… — Припини, Єгоре, — зітхаю я і додаю презирливо: — Не ти один лежав у моєму ліжку! Єгор стискає щелепи та скрипить зубами так, що вони загрожують розкришитися. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше