Додано
06.07.22 11:26:41
Відьмина служба підтримки. Вірш
На днях вирішила написати вірш від імені Дивана Елайни із книги "Відьмина служба підтримки". Того самого, який так полюбився читачам. Читайте)
«Все моє життя - це суцільні дупи. Різниця тільки в розмірах та вазі»
(Диван із книги "Відьмина служба підтримки")
Я відчуваю себе диваном — така ж не жива й громіздка,
Стою на одному місці, неначе ті меблі — німа.
І бачу суцільні дупи — різниця лиш в їх вазі,
У штанях, спідницях, об'ємах. Можливо, й в чиїсь руці,
Яка ненароком торкнеться, погладить ледь-ледь чорний бік.
Надіюсь, колись це минеться, настане той Новий рік,
І я, загадавши бажання, засну знов живою, без ран.
Та поки що, люди — сідниці, а я — лиш німий диван.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудовий вірш, сміялася під столом!)))
Ахааа))) мій улюбленець )))
Так, не пощастило йому з ракурсом людських тіл)))
Але сподіваюсь, що він ще буде щасливий та окрилений разом з якоюсь софою )) і це станеться раніше, ніж на Новий рік !!!
Alesia, Читаєш мої думки)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати