Два автори, або те, про що ви й не здогадувалися
А чи знали ви, що у кожного автора є дві сутності? Хоча ні, не так - ПРИНАЙМНІ ДВІ сутності
(Обожнюю Джокера Хіта Леджера.
Саме тому згадала його в історії Тимура та Злати з "Я не можу тебе любити")
Зазвичай кожен з нас, коли тільки починає писати, обирає для себе один жанр, в якому йому комфортно працювати - фентезі, СЛР, детективи, жахи чи дитячі казки. Але з часом починає підіймати голову інша голова гідри, яка цікавиться - а тобі точно ще не набридло писати ОСЬ ТАКЕ? Спочатку це відбувається обережно, наче уточнення мами, що саме хочеш на сніданок - бутерброд з ковбасою, чи з сиром. Але згодом.... згодом починається жах!
В голові набатом стукає поклик втілити на папері (ну, ви зрозуміли), життя зовсім інших героїв. Замість романтичної історії починаєш писати моторошну легенду про песиголовців, а місце бізнесменів займає гном, що шукає золоту пелюстку разом з малою дівчинкою.
Інколи зміни можна побачити навіть в одному жанрі - якісь історії автор робить веселими та трохи дурнуватими, але все одно романтичними. У інші ж додає пристрасть, кримінал та емоції на межі.
Але все це - ми. Дві, три, п'ять чи двадцять облич, кожне з яких справжнє. В мене перше обличчя - СЛР, а друге - фентезі. Інколи здається, що їх написали геть зовсім різні люди, які й не перетиналися в житті жодного разу.
А що ви на це скажете? Яке ваше обличчя?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТому то я й пишу нуар. Через антигероїв можна показати i біле i черне. Правда більше чорне виходить)))
Мені здається, що автор ( в літературному розумінні,тобто та частина особистості, що відає творчістю), один. А перед тим, як втілити якусь тему, проводить кастинг по жанрах і не жанрах. І вибирає відповідну одежинку і грим для своєї історії. У мене, наприклад, нема історій без таємниці,яку треба розгадати. Але є ситуації, що підходять до детектива, трилера, мелодрами і т.п. Причому іноді краще писати "реалістично", а іноді - давати все у вигляді фентезі чи фантастики. При цьому суть не міняється - читач проходить шлях від ситуації, яку формує загадка, до її розгадки. Герої теж ростуть (або ні) і змінюються (або ні) в процесі розгадування, і це щось важливе означає для фабули. Все інше там теж присутнє, але воно міняється від твору до твору. А основа десь у всіх якась є, і у всіх різна.
Олена Блашкун, :)
А я фентезі люблю, але останнім часом ще й на романи підсіла. І те, і інше хочу писати, але не думаю, що для Букнету буде добре поєднувати таке різне. Бачила, що автори створюють різні сторінки для віддалених жанрів.
Кейтрін Шкроб, Так, адміни дійсно радять розділяти ці жанри й публікувати на різних сторінках, але не всі автори так роблять)
Ну якщо брати всі жанри у яких я писала, то в мене їх не менше двадцяти)))) А ще скільки ж є піджанрів....
Софія Вітерець, Основне не жанр, а саме характер та емоції, які передаєш через книги)
В мене їх напевно теж два)) Друге нещодавно відкрилося)) проте мені здається що їх набагато більше. Перш за все тому, що я не можу писати одну книгу і ВСЕ. Я вже зрозуміла, що мій Муз живе (в прямому сенсі цього слова) коли пише багато, але різне. Наприклад в мене зараз в процесі три книги: 1-ша весела, для настрою, скажімо так. 2 - га --- фентезі з наклоном в гарячу сторону та твердолобими героями, а 3 - тя --- взагалі з циклу "проти всього світу" думаю не потрібно детально описувати. Тобто на даний момент я маю не два, скоріше 6 облич)))
Каміла Дані, ого.... та мені до тебе ще тягнутися й тягнутися)))
Хоча так, кожна книжка - частинка нашої душі, яку ми хочемо розділити з іншими саме в цей момент)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати