50000 "Він тебе програв" за 24 дні +як придумали!
Дуже радію. Ця історія особлива для мене. Кажуть, автору бажано не мати улюблені книги, або "мовчати про них в тряпочку", бо...) ну загалом, самі розумієте. Але я не можу і не хочу. Так, ця історія ОСОБЛИВА ДЛЯ МЕНЕ.
Хімія Яра до Діни — найсильніша хімія з усіх, що я писала. У мене завжди мурахи по шкірі, коли перечитую розділи. Це перша книга, в якій я їх постійно перечитую...
Ця книга дуже молоденька, їй всього 25 день сьогодні))
І я можу з впевненістю сказати, що наразі це найкраща книга в жанрі СЛР з усіх, що я писала.
Сьогодні трохи привідкрию таємницю того, як ця книга взагалі зʼявилась на світ.
Отже, назва прийшла до мене 21.04 о 15:33! При тому, що блог від Астерії з майбутньою обкладинкою "Він тебе програв. Ти тепер моя" зʼявився 21.04 о 15:28:16 Тобто, я придумала назву і першу чернетку сюжету в голові буквально за пару хвилин =))
Одразу замовила її... Але зі своїм іменем спочатку. В голові склався початок роману, саме такий, яким ви можете побачити його в тексті зараз. Та перша сцена, де хлопець програє дівчину в карти, а головний герой по суті її виграє...
А потім 3.05 ми з Марʼяною списались щодо нашої "Служниці"... Я сказала, що дуже рада була писати цю книжечку, подякувала їй, а Леся сказала, що дослівно: "Будь ласка! Можна буде спробувати спробувати згодом ще щось написати разом"....
Ну а я їй "Я була б рада, у мене є навіть одна ідея в нашому стилі! Ну але спочатку старі штуки закрити хоч... Ща покажу"
Ну і показала їй обкладинку "Він тебе програв. Ти тепер моя"... І вона сказала, що ідея цікава! Я одразу перезамовила обкладинку, щоб Астерія дописала імʼя Марʼяни. І того ж 3 травня ми створили док, в якому спочатку зробили анкети наших персонажів...)))
Я планувала це як доволі серйозну історію, але Леся сказала: "Мені надумалося, щоб це була не дуже серйозна історія, а ніби з ноткою гумору".
Я спочатку трохи злякалась.. ну і прямо сказала: "З гумором я не надто дружу хммм, але хочу, нехай буде, буде прикольно, але буде твоя перска за це відповідати, бо це моє найслабше місце, якщо не рахувати еротики, я її взагалі не можу писати навіть"
Потім я сказала, що драми теж треба, обкладинка драматична)) Ну і пішло-поїхало...))
19.05 я написала пролог. І з того моменту і до 4.07 ми з Лесею написали 41 главу =)
(тут є картинка, якщо не бачите, поновіть сторінку)
Викладено зараз 24 глави, включно з тією, що була опублікована сьогодні о 22.00))
Цитата з сьогоднішньої глави:
— Шкода, що ти не виграв, — сказала я.
— Та нічого страшного, виграю наступного разу.
— Але ж ти не отримаєш мій приз!
Він, мабуть, забув про нашу домовленість, бо якусь мить дивився на мене зі здивуванням.
— А, приз! Точно, тепер і мені шкода, — серйозно промовив, коли ми вже сідали до машини, щоб їхати додому. — Якби я не забув про нього, то, мабуть, би точно виграв, що б там не трапилося!
— Ти й так майже виграв, — мені захотілося його підбадьорити, бо тепер він виглядав засмученим. — То всього лиш випадковість, що він скористався тим, що твою машину занесло. Якби не це, то ти точно був би першим і отримав цей приз!
— Ну, скажи хоч, що то мав бути за приз? — він уважно дивився на мене і ледь ледь посміхався.
— Це секрет! Але знаєш, я вирішила, що буде несправедливо позбавити тебе цього сюрпризу. Адже друге місце теж призове, чи не так?
— Так, — кивнув Яр. — Отже, я можу все-таки розраховувати на цей приз?
— Якщо будеш добре поводитися, — сказала я тоном суворої вчительки початкових класів…
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікавий сюжет, легко читається, а харизматичні Яр та Діна змушують пережити з ними усі емоції))) Молодці, дівчатка!
Ерін Кас, Дякую, Ерін)) Нам дуже важллива твоя думка! І приємна підтримка)))
Згодна з Владою - в написанні книг зі співавтором є якийсь особливий кайф, це як цікавий квест, у якому щодня на тебе чекають сюрпризи))
Холод Влада, А читачі як чекають!
Ми помітили, що ти закохана у цю історію)))) А загалом, то вважаю, що автор повинен викохати власну книгу, бути втюреним у сюжет по самі вуха й ставати залежним від героїв)) Коли відчуваєш їх, як себе)) От тоді дійсно кайф))) Як то кажуть: повне занурення)
Стефанія Лін, тааак))) дуже +_+ дуже пощастило +_+ вона завжди класно розуміє моїх персонажів, і мені легко зрозуміти її персів, а ще, моїм завжди легко закохуватись в її...))
Вау!!! Смакота!!! Класна книга!!!
Натхнення вам!!!
Анна Харламова, дякую, Анюто)) я від неї реально кайфую))) натхнення на неї постійно =)))))))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати