«Казки Заповідного лісу. Ядвіга.»

- Легше силу разом з життям мага вилучати, а не так, як ти пропонуєш! - скривився невдоволено друїд. - Думаю, якщо їй вибір дати, вона сама смерть вибере!

- Так треба було ще тоді її вбити, коли малою дитиною була, - уїдливо сказала Клара. - Сам наполіг, щоб я її до себе забрала та піклувалася! Воно мені потрібно було?

- А як ще сильного мага землі зростити та наситити протилежною стихією вогню? - Друїд поряд переляканої і безпорадної Ліки присів, за руку схопив і став її долоню пильно розглядати. - Ось же зараза дрібна, силою своєю в обхід заборони користувалася! Казав, із дому не випускай! Все не так тепер іде! Ритуал треба терміново проводити, доки сила землі остаточно не витіснила з неї все чужорідне! Ну що хочеш, щоб Степан твоїм чоловіком став, а ти лялькою в нього, чи сама мені своє життя разом з силою віддаси? - примружився друїд на Ліку дивлячись, а в тієї горло від страху перехопило і серце швидко б'ється, вимовити нічого не може.

- Тільки спробуй Алікер, - скрикнула Клара, відпихаючи його від Ліки. - Ти, звичайно, мій вчитель і сильніший, але висушити її в моєму домі не дам! Мені проблеми не потрібні, це в тебе на острові в порядку речей, коли трупи висушені на кожному кроці знаходяться, а мене охоронці Берендєя в темницю одразу кинуть. Сусіди ж перші донесуть, що була дівка роботяща і зникла! Сьогодні якраз повня, об одинадцятій Степан мисливець прийде, ось ритуал і проведемо.