Козацькі зачіски. + Особлива подяка)
Чуб та чуприну зазвичай розглядають як два окремі види зачіски. Чуб підстригався так: над лобом на скронях і на потилиці волосся голилося чи стриглося при тілі, і тільки серед голови залишалося на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Те волосся розчісували на всі боки і підстригали кругом — вище над лобом, а нижче на потилиці. Таким чином голені місця прикривалися чубом і здавалося, що голова вся у волоссі; тільки коли чуб закочувався вітром, то голий череп відкривався, і від того обличчя людини робилося дико-величним і войовничим.
Зовсім інакше підстригалася чуприна. Вся голова голилася чи стриглася при тілі, над самим же лобом лишали кругле пасмо волосся пальців у три ширини. Волосся те часом відростало у довгу косу, яку можна було зачесати на лівий бік, або обвести кругом голови і замотати за ліве вухо, або просто довести до нього і замотати. Частіше, коли вона була не дуже довга, тільки спускалася на вухо і кінець її теліпався на плечі. Вважалося, що така коса надає лицю дуже войовничий вигляд та оригінальну красу. Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди. В Україні існував навіть спеціальний термін «чуприндир» — хоробрий, як запорожець, що носить чуприну на голові.
Щоб отримати право поголити чуприну згідно козацького звичаю, молодики повинні були пройти ряд випробовувань. Зазвичай його вистригали після першого бою.
Оселедцем і хохолком (хохлом) чуприну та чуб називали московити, як образливу форму зачіски.
P.S. Дорогі друзі та читачі, хотів би окремо вам усім подякувати. Моя книга «Іскри гніву» (про повстання Северина Наливайка і про те, які події йому передували) перетнула рубіж у 5000 прочитань і набрала майже 100 бібліотек (насправді 99 J). Я публікую свої твори не так давно (без малого 10 місяців), тому це для мене приємне досягнення. Книга «Рейд» (про боротьбу УПА за волю України) уже перетинала цю позначку. Та справа у тім, що вона на той момент була закінчена. «Іскри гніву» написані приблизно на половину. Мене втішає той факт, що історичні романи зацікавлюють читачів. Хто не знає власної історії, той не має майбутнього.
Ще раз дякую усім, за приємні миті. Завдяки вам я творю.
Слава Україні!!!
Слава ЗСУ!!!
Все буде Україна!!!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго дня, я по освіті історик, буде цікаво почитати. Тим більше, що я по Наливайка багато робіт написав. Єдине що точно знаю, так що більшість істориків зараз схиляється, що ніяке це не було повстання, а просто бандитизм. Об'єктивних причин не було, ще й тому що у козаків тоді був ватажок Лобода, а северин просто зібрав охочих до легких грошей.
Хоча сам Наливайко дуже цікавий персонаж, до нього і австрійський канцлер і папський легат кланялись. Шкода, що відомостей про життя до "повстання" майже немає
Віталій Партицький, Дякую за інформацію.
А за втрати рукописів співчуваю.
Дякую за цікавий блог. Але фото зліва - то кадр з відомого кіна. І актор стрижений під горщик. У нього нічого не поголено на потилиці.
Мак Карсегі, )))
о, яка цікава інформація! Дякую!
Олена Блашкун, Дякую за Вашу увагу)
Я дуже чекаю на продовження "Лицарі рідної землі". Неймовірне прикипіла до героїв та сюжету.
Наталія Ковган, Дуже вдячний за теплі слова)
Героям слава! Дуже пізнавально, дякую!
Кристина Асецька, І Вам дякую за увагу)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати