М-м-м. А у мене для читачів приємний сюрприз. Нарешті Аня і Любомир почнуть грати у “відносини” ❤️
Та хто з них насправді щирий?

Запрошую на новий розділ.





Уривок


— Ось тут працюють найкращі газетярі Львова? — питає розглядаючи будівлю.

Була не була. Мені потрібен цей рахунок сьогодні, бо яка може бути причина, що я пропустила весь робочий день?

Стаю напроти Любомира Олексійовича і тягнуся до його губ. Він довго не думає і реагує на мій заклик.

Ми зливаємось у поцілунку. І я ловлю себе на думці, що не відчуваю запаху цигарок, як у хлопців з якими зустрічалася.

Любомир Олексійович приємно пахнув парфумом і кавою. Закриваю очі і віддаюся моменту. Його руки ніжно опускаються на талію і мені не хочеться аби ні він, ні я щось зараз говорили. Раптом стало все не важливим. Навіть рахунок…

Так стоп. Рахунок важливий.

Я відриваю свої губи і посміхаюся. Він закушує губу і схиляє набік голову.

— Ти мене розорити хочеш, газетярко?

— Невже Ви погодите на рекламу цілої сторінки?

— Ні, лише після сексу, — відповідає невимушено.

— Ні, лише після одруження, — посміхаюся на весь рот.

Він хапає мене за руки і знову притягує до себе.

— Ми домовлялися про один поцілунок, — грайливо відповідаю.

— А забудьмо про домовленість.

Читати далі

Газетний гумор
Головний редактор говорить журналістові:
- Напишіть статтю про те, що газета краще телевізора. І не забудьте згадати головний недолік телевізора.
- Який же?
- Хіба можна заснути, прикривши обличчя телевізором?