Листи, записки. смс-ки...
Листи, записки. смс-ки...
Людям властиво спілкуватися і коли особиста зустріч не можлива на допомогу приходить листування.
Пам'ятаєте період, коли листи приходили пачками? І у відповідь йшла не менша пачка. А святкові листівки? Дехто їх навіт колекціонував)
Процес листування для мене був особливо захопливим. Адже перш за все потрібно було написати листа. Грамотно, без отих зачеркувань на пів сторінки. А для нетерплячих переписування було прирівнене до каторги. Потім ти йдеш на пошту. Вибираєш красивий конверт. А якщо потрібно, то ще й святкову листівку. Свого часу вони були навіть в надлишку. Ну, і, зрештою потрібно лизьнути стрічку на конверті (ще й досі пам'ятаю той присмак)) та кинути в поштовий ящик. І дарма, що його можна було віддати працівнику пошти - так цікавіше. А потім - довге очікування відповіді. І коли нарешті вона приходила, то було бажання сісти в свій сховок та читати лист наодинці.
А записки? Вже отих, що дітворою передавали дорослі не рахуєм. Краще цікавіше - шкільні начерки. Це ж був особливий вид мистецтва: передати записку під час уроку так, щоб ніхто не прочитав та вчитель не помітив. Зазвичай зустрічі такими записками й призначались.
Зараз листування значно спростилося та пришвидшилося. Листи стали електронними, листівки замінили картинки та анімації, записки замінили смс-ки та дзвінки. І хоч технології нас наблизили та чомусь ми стали навпаки далі одне від одного. Бачимось через монітори ґаджетів, а не особисто.
Коли дітям розповідаєш про ті далекі часи вони не розуміють як це. А коли розповідаєш, що у 18-19 століттях взагалі старались писати якомога дрібніше, бо дорогий папір та пошта їде надто довго. І про похід в гості без попередньої записки та представлення візитної карточки аристократи навіть не говорили. Навіт чоловік з дружиною могли спілкуватись записками! Наприклад повідомити про свою відсутність на обіді чи вечері...
І поки частина читачів думає, чи не повідомити свою другу половину про відсутність на вечері, пропоную перейти за посиланням https://booknet.com/uk/book/led-dlya-gercoga-b398662 та почитати про те, яку ж записку приніс герой роману "Леді для герцога" для міс Дорсет. А раптом там зізнання в коханні?) Приємного читання!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, це були прекрасні часи, коли писали листи, і одного дня пачками приходить штук 20. А записки, як умудрялися писати, шифуючи, розвідники відпочивають. Зазвичай знало шифр двоє, бо якщо більше трьох, то за кілька днів вже знали всі, по принципу: "я розкажу лише тобі одному і більше нікому!"
Оля Пасічник, О так, про шифровані записки я й забула вже. Та й не так багато їх було)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати