Новинка: Безкоштовно. Там де мої крила...

Всю дорогу вона знову думала про своє походження, і думала, що батьки нарешті розкриють їй її таємницю хоч тепер. Приїхавши додому думала, що не встигла , зайшовши в будинок Надя остовпіла, те що вона побачила було жахливо. У кімнаті була напівтемрява, на вологому ліжку лежала знеможена, схудла , блідо-синя з мокрим розпатланим волоссям мама, і великими від болю чорними очима. Її погляд просив про допомогу, а навколо неї в кімнаті сиділи дві літні сусідки, батько, і Світлана, що плакала. Мама тягла руки до присутніх і просила потримати її за них тільки так їй стане легше, Надя хотіла взяти мати за руки і кинулася до неї, адже вона так просила благала, але її зупинили і вивели у двір. Стара сусідка Парасковія розповіла Наді про те, що її мати Ворожка, тобто справжнісінька відьма. І за життя зробила не одну гидоту, псувала життя та робила шкоду людям. Вона мало кому допомагала, тому і вважалася чорною відьмою, бо смерть прийшла за нею, але забрати її не може поки вона свій дар не передасть комусь із рідних або чужих, потримавши його за руку і сказавши потрібні для цього слова. Ось так він переходить або, щоб магія вийшла з неї треба розібрати отвір в даху так, щоб дар зміг вийти на волю, полетіти в небо, інакше смерть буде дуже довго і болісно забирати Олександру. Заспокоївшись, Надя пішла під стару яблуньку в саду, присіла біля неї на пеньок, прихилила голову до стовбура, від втоми та розчарування. Вона добре почала прокручувати ті слова в голові, що сказала їй Парасковія і почала, плавно, впадати в свої дитячі спогади. В голові спливало все, що відбувається в сім'ї, за весь час. Як матір вечорами сиділа біля дверей на сходах і часто щось тримала в руках шепотіла в небо на місяць. Також багато часу проводила на горищі і постійно там щось ховала у великій шафі під великим замком. Не раз помічала, що люди потрапляли в біду після зловмисної суперечки чи поганого погляду Олександри, і ще багато всякого. І чомусь дуже ясно, згадала сусідку Марію, що живе через стінку, як мати ненавиділа її і робила їй різні капості. Багато разів проклинала її, різними негодами, і тільки тепер Надя почала розуміти, що все, що мати їй бажала у бідної Марії збувалося. А й у правду, побажання мами, спіткали і саму Надю. Адже після того як вона познайомила свою сім'ю з рідними, все пішло до біса...

https://booknet.com/book/397291