Новинка: Безкоштовно. Там де мої крила...

Всю дорогу вона знову думала про своє походження, і думала, що батьки нарешті розкриють їй її таємницю хоч тепер. Приїхавши додому думала, що не встигла , зайшовши в будинок Надя остовпіла, те що вона побачила було жахливо. У кімнаті була напівтемрява, на вологому ліжку лежала знеможена, схудла , блідо-синя з мокрим розпатланим волоссям мама, і великими від болю чорними очима. Її погляд просив про допомогу, а навколо неї в кімнаті сиділи дві літні сусідки, батько, і Світлана, що плакала. Мама тягла руки до присутніх і просила потримати її за них тільки так їй стане легше, Надя хотіла взяти мати за руки і кинулася до неї, адже вона так просила благала, але її зупинили і вивели у двір. Стара сусідка Парасковія розповіла Наді про те, що її мати Ворожка, тобто справжнісінька відьма. І за життя зробила не одну гидоту, псувала життя та робила шкоду людям. Вона мало кому допомагала, тому і вважалася чорною відьмою, бо смерть прийшла за нею, але забрати її не може поки вона свій дар не передасть комусь із рідних або чужих, потримавши його за руку і сказавши потрібні для цього слова. Ось так він переходить або, щоб магія вийшла з неї треба розібрати отвір в даху так, щоб дар зміг вийти на волю, полетіти в небо, інакше смерть буде дуже довго і болісно забирати Олександру. Заспокоївшись, Надя пішла під стару яблуньку в саду, присіла біля неї на пеньок, прихилила голову до стовбура, від втоми та розчарування. Вона добре почала прокручувати ті слова в голові, що сказала їй Парасковія і почала, плавно, впадати в свої дитячі спогади. В голові спливало все, що відбувається в сім'ї, за весь час. Як матір вечорами сиділа біля дверей на сходах і часто щось тримала в руках шепотіла в небо на місяць. Також багато часу проводила на горищі і постійно там щось ховала у великій шафі під великим замком. Не раз помічала, що люди потрапляли в біду після зловмисної суперечки чи поганого погляду Олександри, і ще багато всякого. І чомусь дуже ясно, згадала сусідку Марію, що живе через стінку, як мати ненавиділа її і робила їй різні капості. Багато разів проклинала її, різними негодами, і тільки тепер Надя почала розуміти, що все, що мати їй бажала у бідної Марії збувалося. А й у правду, побажання мами, спіткали і саму Надю. Адже після того як вона познайомила свою сім'ю з рідними, все пішло до біса...

https://booknet.com/book/397291

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ти забула себе?!?!
Чому ми продовжуємо обирати людину, поруч із якою більше не почуваємося щасливими? Мені здається, справа не завжди в тому, що ми надто сильно любимо. Іноді ми просто надто довго будуємо своє життя навколо когось,
Не чекали такого повороту?
Чомусь я впевнена, що в мене буде хлопчик. Такий же гарний, як Едвард… Хоча це може стати в майбутньому проблемою… Хай краще він буде схожий на дідуся! Сміюся, уявивши собі немовля з фізіономією бульдога й поглядом
Візуал до: Рука об руку
https://booknet.ua/book/ruka-ob-ruku-z-smertyu-ya-provedu-tebe-do-prestolu-b460103 Ямадзакі Тоширо дядечку 50 років
Перша книга із трилогії. «на межі прицілу»
Привіт!! Запрошую вас до читання моєї першої книги "На межі прицілу")))) де відбувається цікавий поворот долі. Буду дуже рада бачити ваші відгуки після прочитаного ☺️☺️☺️
Коли вечеря стає чимусь незвичним
Я запропонував Тайрі сісти в одне з крісел, поставив перед нею контейнер і виклав прибори. — Поїж нормальної їжі. У вас у їдальні готують непогано, хоча для мене ця їжа має досить специфічний смак через місцеві трави. Вона
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше