Дитячі розваги у дорослому віці - дурощі?
Дитячі розваги у дорослому віці - дурощі?
В кожного з нас у дитинстві були улюблені розваги. Їх перелік настільки великий, що навіть не починатиму перелічувати всі. Згадаю лише декілька яскравих прикладів. Як от гра в хованки, але на деревах. Спробуй-но заховатись серед гілля та ще й щоб тебе не знайшли. Одного разу мене шукали майже пів години)))
Але це був швидше виняток, ніж правило. Я рідко когось розігрувала. Частіше розігрували мене.
Наприклад, коли під час застілля мені родичі підклали кролятину замість курки (яку я по сьогодні не їм) і я не зрозуміла підміни. Якби не їхні "цікаві" обличчя, я б і не зрозуміла підміни)
А ще цікаво було відгадувати сестер близнючок. Ми рідко бачились і був час коли я не могла їх розрізнити. А вони навмисно одинаково одягались і я намагалася їх впізнати. Інколи це вдавалось відразу, але вони навмисно мінялись місцями щоб повеселитись.
Історія про вгадування сестер переплітається з історією Джейн та Сари у моєму новому романі "Леді для герцога" https://booknet.com/uk/book/led-dlya-gercoga-b398662
Дві подруги обмінялись місцями для маленької вистави перед герцогом. Який, між іншим, є нареченою Джейн. Попри сподівання вистава не припинилася так як планувалося. Хоча мала обмежитись лише першою зустріччю. Що з цього вийде? - Ласка прошу до кола читачів новинки і Ви все дізнаєтесь.
А поки Ви тицяєте на посилання книжечки та додаєте її в свою бібліотеку (сподіваюсь на зірочку теж тицьнете?), то пригадайте свої веселощі які у Вас є навіть зараз та напишіть їх у коментарі. - Мені буде цікаво про них дізнатись.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВойнушки з хлопцями(при чому була командиром!), рвали черешні і полуниці у сусіда, грали квача... на деревах...!!!! Які часи булииии!!!!! ::)))))
Елена Нечипорук, Головне не дата, а стан душі!) Це класно, коли запал не зникає. Значить людина живе своїм, а не чужим життям) У всякому разі, я так думаю) До слова саме починаю роботу над СЛР де героїня теж любителька екстриму) Може в неї щось близьке по духу знайдете (коли вже підготую та опублікую))))
О, в хованки й ми полюбляли гратись! До речі, з подружкою ховались на диких вишнях. Біля стадіону в нас їх було з десяток високих розложистих дерев. Більшість були з гіркою ягодою, але дві вишні плодоносили солодкою, хоч і мілкою. От улітку ми на них і ховались, поєднуючи приємне з корисним. Нас там ніхто й ніколи не знаходив, бо шукали низами, а ми - задоволені - мало що переможцями себе почували, ще й вишнями наїдались)))
Лара Роса, О так, дівчатка в будь якому віці хочуть бути яскравими та помітними)
Дякую, Неталі, що змусили згадати дитинство.
Єва Ромік, Рада цьому))) Сподіваюсь що всі спогади приємні)))))
Дякую, що поділилися своїми історіями) і стали більш знайомою для читачів)
Олена Когут, Дякую, що читаєте!) Розкажіть і свої історії - мені теж цікаво дізнаватись про своїх читачів)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати