Привіт, любі) 
Надворі вже ніч, а я не засну, аж поки не відрапортую вам про все важливе, що сталося чи станеться в моєму літературному житті)
Отже, почнімо!
По-перше, багато хто з вас помітив, що в цьому місяці я завершила одразу дві великі історії - СЛР "До біса моду!" (впевнена, ви переживали за Мішель та Андрія не менше, ніж я сама, бо ж ваші коментарі тішили ледь не щодня!) та фентезі "Академія відступників". Цікаво, що обидві книги йшли майже "ніс в ніс" і за кількістю переглядів, і за бібліотеками, і за рейтингами. В мені прокинувся неабиякий азарт, бо ж історії геть різні!

По-друге, нещодавно стартувала зовсім нетипова для мене історія "По той бік сонця". Це книга у стилі постапокаліпсис, яка розповідає про наш світ після серйозних кліматичних змін. Жити в ньому небезпечно, бо саме лише перебування на сонці в певний час доби загрожує смертю. Головні герої - мисливець за головами Джеймс (Джей) та його бранка Аміна. У дівчини є мета, заради якої вона не побоялася навіть залишити звичний світ та вляпатися в халепу. Ця історія з рейтингом 18+, але маю попередити, що цей віковий ценз не через еротичні сцени - на них якось поки не налаштована. 

По-третє, сьогодні мій СЛР з нотками детективу "Він мене дістав. Вона мене дістала" нарешті отримав довгоочікувану обкладинку! Не те, щоб стара мене не влаштовувала, але все ж хотілося зробити правильно та й трохи освіжити її. Дякую Дар*ї Новицькій)

Що ж буде далі? 

Я розумію, що постапокаліпсис - не зовсім те, до чого ви звикли, але впевнена - й ця історія знайде своїх читачів (Лео Нур так точно не дасть мені розслабитися, за що я йому вельми вдячна)))) А поки я займатимуся одразу двома книгами. Перша - СЛР з нотками детективу, а друга... Друга в усіх сенсах, адже вона стане наступною у серії Світів Аркани. Ви не знайдете там Ріну та інших звичних героїв, але фентезі буде динамічним і романтичним. багато пригод, магії та перевертнів. Скажу навіть більше - цей світ я хочу обіграти на повну й двома книгами не обмежусь!

А зараз любі, дякую, що не даєте моєму Музу голодувати - він тоді вреднючий та лінивий)) Я кожного разу просто тану, читаючи ваші коментарі. До речі, в "По той бік сонця" дозволяю й гарненько попісочити головного героя - цьому нахабі ще є чому повчитися.