Вітаю мої любі! На деякий час зникала, адже захворіла і важко було сконцентруватися на історії. сьогодні взяла себе в руки і таки написала нову главу. Вкотре нагадую, що ми повертаємося до роману "Сповідь покоївки" і продовжуємо слідкувати за героїнею. Читайте і дізнаєтеся, чи зможе наша героїня забути минуле, стати незалежною від чоловіка і чи навчиться бути самостійною та впевненою. Все це з часом розкриється. Тож, додавайте історії в бібліотеку, підписуйтеся на мою сторінку та слідкуйте за виходом оновлень. Звісно, уривок з нової глави)))

— Знаєш цю даму? — кладе пере ді мною вирізку з газети дев’яносто третього року випуску.

Вивчаю статтю: “Берне Катерина Леопольдівна холоднокровно вбиває чоловіка з котрим прожила майже вісімнадцять років. Зарізала колекційним кинджалом єгерів і членів мисливського союзу Третього Рейху.

Все трапилося третього липня, коли вона завчасно повернулася з Німеччини і застала чоловіка з коханкою. На диво жінка виявилася дуже сильною і легко протистояла чоловіку, майже вдвічі більшого за неї. Катерина оглушила його і зарізала.

Свідком подій стала донька, котра також раніше прийшла зі школи. Завдяки дівчинці була врятована, як коханка так і сама ж Берне, адже тоді їй присудили б подвійне вбивство.  

Ні хто не вірить, що відома модельєр втратила розум і наважилася на таку жорстокість. Раніше вона ніколи не приймала участь в жодній сварці. Що ж, в тихому болоті чорти водяться. Залишається сподіватися, що нашу любу Катерину не засадять на довічне.”

 

— Нащо мені ця Берне? — дивуюся дивлячись на генерала. Погано пам’ятаю цю історії, не дуже захоплювався новинами та й зараз не їхній прибічник. Тоді мені було двадцять два роки. Пригадую, що майже місяць колотилися навколо цієї жінки. Нічого не скажу, їй вклонялися, мов ідолу. Вона самостійно досягла таких висот, що заздрили закордонні бутики і модельєри. Її роботи скуповував майже весь світ і повторів, здається, ніколи не було. Якщо не помиляюся, у моїй матері також є її моделі. Шкода, що через чоловіка втратила усе.

— Ця жінка мати твоєї Наталі, — задоволено усміхається.

— Що??? — аж підстрибую на місці. — Щось ти плутаєш, її прізвище Квач.

 

Що ж, здається, наша героїня не тільки переживає невдалий шлюб. Заходьте на продовження і дізнавайтеся чи насправді ця жінка її мати. можливо генерал щось наплутав? Також хто ще не знайомий, то є початок історії покоївки. неведичкий роман "Непотрібна" (історія з минулого)

Гарного вам читання! Чекаю вас у гості ;-)

Обіймаю, Натіко Маер!