Закінчення однієї книги, це завжди початок іншої

Для мене "Що водиться в українських лісах" стала першим і найважчим кроком у літературну спільноту. Крім того, що цей крок довелося робити підчас війни, це перша опублікована книга, перша участь у конкурсі, перші страхи і перша перемога над цими страхами.
Публікація та популярність першої книги окрилила мене, адже я навіть не уявляла, що зможу надихати та радувати людей просто випуском нового розділу. Саме вона змусила мене почати користуватися программами для дизайнерів, бо обкладинку я теж крафтила самотужки, навчаючись находу. Вона стала і каталізатором для започаткування проекту "Бункерне Мистецтво" за який мені вже дякують митці сьогодення.
І зараз розумію, я просто не маю права зупинятися, не можу збавляти оберти та просто чогось чекати. Тому засумувати за мною ви не встигнете, я починаю публікацію циклу книг "Срібний Мізерикорд". Буде і про кохання, і про справжню дружбу, і про магію, і про палацові інтриги, а ще будуть бійки на мечах і війна, яка не залишає вибору. 

Буде справжнє фєнтезі котре, я сподіваюся, прийдеться багатьом за смаком.