Вірші про війну

Можливо когось цікавлять вірші. Запрошую вас почитати мою збірку "4.5.0": Нижче є вірш для прикладу)

Книга. "4.5.0" читати онлайн

Врятуйте наші душі

Врятуйте наші душі від війни,
Від болю і смертей коханих.
Тягніть їх всіх на сушу, з глибини,
Бо скоро сіль роз'їсть всі рани.

Врятуйте наші душі від брехні,
Що нафтою розлита на поверхні,
Бо скоро риби, що жили колись на дні,
Зникатимуть, як зорі десь померклі.

Врятуйте наші душі від людей,
Які для нас, як сонце в океані.
Які для нас, як куля між грудей,
Яким байдужі ми. Чужі. Незвані.

Врятуйте наші душі від негод,
Можливо ми їх заслужили. Та не варто.
У нас і так багато перешкод,
Через які ми тонемо. Життя не жарти.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Юлія Богута

2168

відслідковують

Інші блоги

Надія Борзакова

Бос зі знижкою

Дівчата, знижки продовжуються) Не пропустіть! "Бос мого чоловіка" - Я з нею не спав, але... Але я кохаю її. Все, не можу більше мовчати. Я хочу бути з нею. І буду. А з тобою ми розлучимося! - Ваня! Не кидай мене, будь ласка,

Аліса Вінзор

Цікаві факти про мене

Передаю привіт, любі! ❤️ Хочу розповісти вам кілька цікавих фактів про себе. 1. Я обожнюю історію, причому будь-яку. З кожного історичного періоду знаю потроху, але особливо люблю Середньовіччя. Мені подобається вся ця

Аліна Чуйко (Hunter)

Що спільного у кохання... і стильом батерфляю?

Привіт, мої любі читачі! Вже сьогодні, рівно о 12:00, на сторінці з'явиться новий розділ нашої історії. Обіцяю, він буде гарячим, емоційним і... ? Адже буде одна подія яка розгортатиметься навколо одного з найефектніших

Даша Амфора

Красуня і Чудовисько знижка 25% + бонус

- Обійматися не будемо. - я хотіла піти. Щелепи Захара напружилися. Він схопив мене за зап'ясток і притягнув до себе. - Тобі це подобається? - Звільнятися? Я вже звикла. Другий раз за день і третій за тиждень. -

Лада Короп

Новий розділ вже...

Любі друзі продовження роману "Кохання кольору ненависті" вже на сайті. Й до речі не пропустіть сьогодні ввечері розділ від Коула. Ми продовжуємо стояти на терасі, його піджак на плечах пахне ним — деревом,