Знижка на "Шибайголову" та ще дещо

Хочу звернути увагу поціновувачів фентезі, що у "Комісара особливого призначення" відновились оновлення. Історія поствоєнної України без радянського союзу, історія про хлопця, що опановує свої магічні здібності - продовжується.

А ще прекрасна новина - завтра на романтичну історію "Шибайголова" буде знижка - 15%, всі хто читав безкоштовно "Лялька, або бухгалтер на вимогу" і вагався чи читати історію Кітті - саме час придбати другу книгу з циклу. 

Анотація:

Я той, гірше якого бути не може. Завжди чув в свою адресу, що я шибайголова.І я виправдав своє прізвисько. Я зустрів найневиннішу дівчину. І я її зрадив двічі. Покинув вагітну розгрібати проблеми, і ледь не вбив її, не впоравшись з керуванням автомобіля. Чи зможе вона пробачити мене, коли я сам не маю для себе прощення?
Він помилка батькової молодості, яку той волів сховати далеко від нашої сім’ї. Він моє кохання. Несправедливе. Заборонене. Той кого треба забути назавжди, бо все що він може лише руйнувати навколо себе світ. Було краще, коли він зник. Але одного дня він повернувся. Навіщо? Щоб знищити мене, чи відродити з попелу?

 

І зверніть увагу - тривають останні години знижки на "Це моя дитина". В червні дешевше не буде. А книга варта того, щоб почитати. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
100 підписників! 
Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Звуки натхнення ?
Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше