Вітаю, друзі! Для тих, хто ще не знає мене скажу кілька слів про себе. Мене звати Єва. Пишу давно. Люблю створювати світи. Виробляю їх з усього, що під руку попаде, аби лише в них було цікаво всім: і персонажам, і мені, і нашим читачам. Люблю своїх героїв. Наділяю їх різноманітними рисами, вигадую різні долі. Замислюючи роман ніколи не знаю чим він закінчиться. Дійових осіб відпускаю у вільне плавання одразу ж після народження і надалі вони вже живуть своїм життям. Дуже полюбляю хепі-енди і неочікувані повороти сюжету. Працюю в різних жанрах. Найбільше мене приваблює фентезі та фантастика, втім будь-яка книжка все одно виходить про кохання.
На Букнеті я недавно. До того часу писала російською. "Асвабадітєлі" звільнили мене від цього недоліку, сподіваюсь, назавжди. Тож тепер я переписую свої твори українською. Війна внесла розлад у моє життя і майже три місяці я не могла вичавити з себе жодного нового слова. А тим часом аж три розпочатих романи залишалися недописаними. Зібрати себе докупи мені допомогла саме українська мова. Я подолала дурнуватий стереотип, що царював в моїй голові практично все життя і зрозуміла, що українська надає мені анітрохи не менше можливостей, ніж російська, а писати і спілкуватися нею набагато приємніше.
На Букнеті я з'явилася з романом 'Закон збереження мрії". Роман складається з двох книг - "Візит з чорного ходу" та "Сніг на голову ентара". Наразі публікація його завершується. Для нетерплячих читачів, до яких я відношу і себе, це, безумовно, добра звістка. Ви матимете змогу прочитати весь текст у такому режимі, як забажаєте. Тож запрошую до читання всіх, хто полюбляє фентезі і фантастику. На вас чекають: паралельний світ з його особливостями та проблемами і мандри нашим світом разом із героєм книги.
Для тих, хто зважився ризикнути, анотація:
Одного дня на вокзалі у Києві з'явився хлопець у дивному одязі. Всі поспішали у своїх справах і ніхто не звернув на цього дивака особливої уваги. А дарма. Бо він не дивак, а прибулець з іншого світу.
Таріс зробив те, що не вдавалося таріонцям протягом ста років - відчинив двері у паралельний світ. Що він знайде в Україні, кого зустріне, що забажає забрати з собою? А раптом тут на нього чекає втрачене відкриття? І чи повернеться Таріс до Києва знову? Адже він про це так мріє!
Сподіваюсь книга припаде вам до душі. Приємного читання.
ЧИТАТИ ТУТ
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩодо мови і складностей автоматичного перекладу - українська у вас, Єво, справді на рівні, дякую вам за працю!
Щоб полегшити працю, ще можна використовувати крутий сайт-словник Goroh.pp.ua
Я часто, коли не знаю чи є таке слово туди лізу (там є тлумачення, словозміна, приклади вживання з літератури і ще багато чого!)
Ось крутий, цікавезний приклад вживання слова "замкнутий" - виявляється в українській воно побутує і в сенсі замкнутий на замок і як опис характеру людини, я вкотре вражена різноманітністю української!!!
https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9
Дуже раджу, ну якщо ви вже його не побачили!
Lyudmila Sokolova, Дійсно, саме так. Українські книжки величезну роль відіграли.
Про Літнет мені розказали на Букнеті. Писати там ніколи не хотілося. Бо й російськомовні українці чудово розуміють українську, тож захочуть, прочитають, ні - не моя ца)
Сюди привів конкурс "Кохання не купити" й думка знайомого, якого поважаю, про те, що ганити читачів, які не можуть знайти українською чогось, чого багато російською - то сотрясіння повітря. Просто такий контент треба дати. А не силоміць годувати тим, до чого виробили відразу в школі або тим, що схоже на шкільну літературу, шароварщиною й перекладами з російської, які більшість не читатиме, бо оригінал завжди доступний для білінгв.
Ну й от я тут)
Рома Аріведерчі, Мене ще на Літнеті одна читачка запитала, чи не хочу я писати українською і підказала про Букнет. Але я все не могла зважитися, боялася, що не вийде, не хотіла псувати мову русизмами, гадала: ось допишу те що почала і потім спробую українською.... і так до 24 лютого. Тоді закрила всі свої романи і пішла з російськомовних сайтів. На верески типу "А чи буде продовження?" уваги не звертала. Хочуть, хай читають українською.
Чудово, що Букнет поповнюється українськими авторами!!!
Із задоволенням читатиму ваші твори!
Lyudmila Sokolova, Мені надзвичайно сподобалося писати українською. Тепер вже я не тільки перекладаю, але і пишу нове. Останнім часом навіть помічаю, що думаю українською. Завжди любила Україну, а зараз люблю ще більше.
Привіт, Єва! Ми зустрічались на іншому сайті. Дуже цікаво буде перечитати знайомий вже твір українською мовою, зараз добавлю в бібліотеку. Я теж вирішила покинути той сайт, хоч починати заново і важко. Але дуже рада, що зустрічаю знайомі імена і твори. Бажаю успіхів, вважаю, що рішення правильне. Я пам'ятаю, що в тебе вже була солідна аудиторія. Все прийде і буде добре. Натхнення і вдячних читачів!
Лісовець-Юкал Юлія, Добре, що ви в безпеці. А ми вдома, хоча і до нас прилітало і сталося це, хоч і не дуже близько, проте на очах. Нічого страшнішого в житті не бачила. Загиблих всім містом ховали. З росіянами не хочу мати нічого спільного і працювати для них не збираюся. Шкода тільки що втратила читачів з Казахстану, Киргизстану, Ізраїлю, Польщі, Канади. Але то таке... З українським перекладом у мене пішло легко, прослухала кілька матеріалів на Ютубі як уникнути русизмів, допомогло буцім-то, власного суржику більше не помічаю ))))). А нещодавно помітила, що не тільки перекладати, але й нове писати українською легше, отак і пишу. Повільно, звичайно, бо є трохи іншої роботи, але все ж таки писанина просувається. На Букнеті сподобалося. Гадаю у нас все вийде, нехай би лише швидше Перемога, щоб повернулися всі на кого чекаємо.
Добре, що тепер ви тут. Букнет набагато ближчий за літнет. Тут люди тепліші)) І книгу вашу читала)) Тож усім рекомендую заглянути на вогник! Успіхів вам, Єво, у всіх починаннях))
Наталія Косенко, Дякую, Наталіє.
Літнет розчарував мене остаточно коли змінив хазяїв. Розрахунки у рублях? Щоб частина грошей пішла на ракети? Та нехай вдавляться своїми книжками!
Їз своїх лишила тільки "ознакомітєльниє фрагмєнти". Хто схоче дочитати, нехай вчать українську.
Радий знайомству) Теж писав російською, поки не пришли "асвабадітелі".Бажаю успіхів!
Віталій Партицький, Подивлюсь обов'язково.
А що заважало вам писати українською до приходу "асвабадітелєй"? Я ж правильно зрозуміла, ви українка? Це не вияв агресій, просто цікаво)
Інна Камікадз, І вам також. З задоволенням познайомлюся з вашою творчістю.
Єво, дякую за твою творчість! Мені вона дуже подобалося раніше, а зараз рідною мовою стала ще цікавіше! Дякую за такі гарні і цікаві світи!
Єва Ромік, Дякую) Я теж дуже зраділа, коли побачила тебе на Букнеті! Згода втрачити друзів, не розуміти що з ними зараз, дуже тяжко( А друга Олена думаю українську розуміє) Найважливіше, що зараз з нами все добре. А у нас із тобою попереду велика работа з перепису своїх творів на українську мову. Я теж довгий час була неспроможня писати нові творо, да і неначасі було... ось тільки сіла за твори і як виявилося на рідній мові вони грають новими, яскравішими барвами.
Книга супер - насправді українська мова має набагато більше граней ніж російська - тому нею навіть красивіше все звучить ! Коли вчилась у Харкові " про російському місті" спілкувалась лише українською - завжди всі милувались нею ...
Таня Руденко, Цілком погоджуюся з вашою думкою щодо мови і дуже вдячна за вашу дружбу та підтримку.
Вітаю! "Закон збереження мрії" - книга, яку із задоволенням читаю!) Натхнення і нехай все почате допишеться!
Єва Ромік, Навзаєм ♥)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати