Анотація до книги "Зіграй мою наречену. Наречена для боса"

Маша працює на свого боса Тимура доволі давно. Між ними пару разів була іскра, але обидва вважали, що краще не ризикувати їхніми дружніми та діловими стосунками заради незрозуміло чого. На Тимура давлять батьки з тим, щоб хлопець почав більш серйозно відноситись до життя. Вони постійно ставлять йому в приклад його кузена, Артема, в якого вже і наречена є. І ось Тимур на одній з сімейних вечерь раптом каже, що вже давно зустрічається з дівчиною, і при цьому батьки її доволі добре знають, це Маша, його секретарка... Просто Тимур із Машею вирішили це приховувати до певного часу, але тепер готові до камінг-ауту! І от батьки щасливі, брат в шоці... Залишилось тільки "наречену" попередити... 

УРИВОК з 1 глави

Як тільки побачила в своєму ліжку Тимура, то усмішка сама собою з’явилася на обличчі. Як би шкода не було його залишати, але треба рухатись далі. У мене не буде зросту, якщо я вічно буду залишатися його секретаркою.

Тимур спав як убитий. Інколи в нього буває... Завалюється до мене додому п’яний, розказує різне. От і вчора прийшов і заявив, що я не можу залишити його, і крім того, маю стати його нареченою. Я авжеж звикла до його закидонів, однак такого зовсім не очікувала.

УРИВОК з 2 глави 

— Ні, я нізащо не буду грати твою наречену! — категорично сказала Маша, знов показуючи свій характер. — Іди вже додому і нарешті проспись!

— А от і просплюсь, але не передумаю! — я теж додав у голос трохи емоцій, сподіваючись, що хоч так до неї дійде, що я не жартую і дійсно серйозно налаштований.

— Та хіба ти не розумієш, що такими іграми ти тільки покажеш їм, що зовсім несерйозний? — здивовано запитала вона.

— А нащо їм дізнаватись, що це гра? — відповів питанням на питання, бо дійсно не розумів.

— Невже ти плануєш жити отак все життя? — в шоці перепитала Маша.

— Ні, — я спокійно похитав головою. — Тільки до моменту стабілізації ситуації на фірмі та моєї повної перемоги як менеджера над моїм кузеном.

— Наполеонівські плани, — Маша усміхнулась, нарешті заспокоївшись.

— Не думаю, що це складніше, ніж написати щось гідне екранізації, — припустив я.

Насправді, мені просто хотілось перевести тему. Не хотілось продовжувати говорити про батьків і кузена, якого вони любили більше за мене, їхнього рідного сина. Якщо продовжу думати про нього, то день точно буде зіпсований.

 

Читати тут.  

Картинка

Читати тут.