Сьогодні продовжую свій список улюблених міст в Україні, який розпочала тут. Розповім ще про три міста, які люблю і в які ще хотіла б повернутись: Харків, Херсон й Ужгород. Поїхали?

Спочатку вирушимо на схід - у величний Харків, в який я одразу закохалась! Східна столиця була в мене одним з останніх міст обласних центрів, але змогла вразити! Чим саме? Своєю величною архітектурою - я ледь не скрутила собі шию, коли роздивлялась всі ці величезні будівлі в монументальному стилі! Центр міста, Будинок зі шпилем, Держпром, унверситет Каразіна - серед них я відчувала себе справжньою Дюймовочкою! Набігавшись отак серед всіх цих неймовірних споруд вирішила перепочити за кавою з випічкою і знайшла чудову мережу кав'ярень-пекарень "Кулиничі" - низькі ціни, багато закладів по всьому місту й широкий асортимент - сподобалось дуже! Я навіть подумала, що у закладів "Витрибеньки від Куми" в Хмельницькому з'явився серйозний конкурент в моєму серці (чи краще сказати - шлунку?)).

Окрім архітектури й "Кулиничів", побувала біля відомого будинку "Слово", про який так багато чула на лекціях з літератури і який насправді хотла побачити на власні очі - зараз окрім таблички з переліком імен колишніх мешканців майже нічого не нагадує про його славне минуле, але побувати там все ж варто. Взагалі, в Харкові чудово збереглась історія України початку 20го століття. Багато пам'ятних місць і будинків, кожне і кожен з яких мають свою історію.

І наостанок у Харкові я прогулялась парком Горького - пишно й велично, як у всьому місті. Просторі алеї, велика кількість атракціонів та закладів. Чудове місце для відпочинку! І для того, щоб подивитись на місто з висоти - найвище колесо огляду в усій Україні розташове саме тут. Мені надзвичайно сподобалось! Більше про Харків і свою подорож туди взимку 2020го розповідала в одному з розділів книги "Записки мандрівниці".

Далі відправимось на південь - у Херсон. Місто, від якого я насправді нічого особливого не очікувала, бо чула доволі посередній відгук від однієї знайомої. Добре, що наші враження виявились різними! Херсон мені сподобався! І, якщо чесно, я не можу відмітити в місті чогось особливого, проте саме моє самопочуття там було чудовим! Я гуляла парком Херсонської фортеці, побувала біля Свято-Катерининського собору, спустилась до набережної, міряла кроками безкінечний проспект Ушакова і думала - добре! Як тут добре!

А ще недалеко від Херсону розташована українська пустеля - Олешківські піски. Тут я також встигла побувати і вразитись тому, яка багатогранна моя Батьківщина!

Взагалі, Херсон мене зачепив. Я навіть не можу точно відзначити чим саме - своєю помірністю, спокоєм, архітектурою, набережною - чим? Але знаю одне - хочу повернутись сюди. І повернусь.

А тепер помандруємо на захід - в Ужгород. На Закарпатті я вперше побувала ще восени 2018го і вже тоді одразу полюбила цю місцевість. Згодом я бувала там ще раз чи двічі, хоча хотілося б більше!

В Ужгороді я застала золоту осінь - гуляла з подругою липовою алеєю, грілась під ще теплим сонечком, втрапила на ярмарок, де накуштувалась домашніх сирів, шукала й милувалась мініатюрами на набережній... Ми з подругою багато ходили й милувались місцевістю. Побували й в Ужгородському замку, який значно відрізняється від моїх звичних уявлень (і відвідин теж) про замки. Це була чудова подорож для відпочинку душі! Ймовірно, наступна подорож в Ужгород буде відрізнятись від першої, та я все ж хочу повернутись в це місто. А більше про перші відвідини писала тут.

Ось і закінчилась ще одна наша маленька подорож. Вірю, що одного дня я і всі охочі зможуть знову або вперше приїхати в чудовий Харків і теплий Херсон, а прекрасний Ужгород прийме не тільки вимушених гостей, а й просто туристів.

Чи були Ви в одному з цих міст? Чи хотіли б? Можливо, мешкали там до війни? Вже встигли повернутись чи нікуди не виїздили? Напишіть про це - радо відповім усім. А поки

дякую за увагу!

Обіймаю кожного й кожну.