Цитата із книги "Кохання до кумира"

— Ти думаєш це виправдовує те, що ти до нього відчуваєш?
Наомі знала, як я його кохаю і що це рішення було всупереч моєму серцю, і що тоді користувалася лише адекватністю.
— Від цього стає гірше. Він благав залишитися. Обіцяв, що зміниться, але....
Я замовчала. Менше всього хотілося згадувати його очі, повні сліз, коли ми прощалися.
— Кет, невже було настільки все безнадійно, що він не заслужив останній шанс? – сказала Наомі. Вона піднялася та підійшла до мене.
— Я втомилася від такого життя. Кожен день нові проблеми. Я хочу спокою. Вже і так достатньо наїлася цієї грязюки.
Їдкий біль розливався по всьому тілу. Крутило кожен м'яз так, що хотілося вити від божевілля.
— Не знаю як жити далі. Мені страшно уявити майбутнє без нього. Я ніколи не перестану кохати його. Він завжди буде частиною мого життя, не зважаючи на всі страждання, які мені приніс. Кохання до нього сильніше за біль.