Знижка "Іди за мною"

 

Добрий ранок!

Вітаю усіх зі святом! Я також з непоганою новиною - сьогодні впродовж дня діятиме знижка -25% на книгу

“Іди за мною”

Для всіх охочих хороший момент придбати її за нижчою ціною)))

P.S. Книга завершена)

 

Анотація:

Світ, в якому я жила, виявився не тим, що я знала. Ті, кому я вірила, зрадили мене, ввели в оману, змусили повірити в те, чого насправді не було. Мій наречений, котрого я кохала все своє свідоме життя, зробив мені пропозицію під примусом наших батьків. І про це я дізналася випадково. Коли підслухала його розмову з другом. Тепер не знаю, як вчинити. Спробувати закохати його в себе по-справжньому, прив’язавши шлюбом? Чи відпусти, порвавши з ним? Тим самим розсварившись з усією сім’єю…LYSiS4jexzjxvIzKTl-jYvi_54WxWtH5qjTydwLyJ7afaanzwbNE1gcnSiMoYWlo6T_trc8POosx_j0MlaMuN27Xg-LBCidGFir3SFhc6i5qn7msMpmshSAUX_OOHpJnd63MfZSvCDqg4TuSLQ



 

Уривочок:

Та я вирішила заїхати до Свята. Пора вже сказати, що залишуся працювати в «Оріні» і що обійму посаду керівника. Швидше всього не уникнути ще однієї сварки. Проте тягнути час вже нема куди. І так цілий тиждень відмовчувалася. Після його заяв у вівторок, що мені краще звільнитися, трохи затримала цю інформацію.

Та мене чекав сюрприз.

Без задньої думки направилася в кабінет до Свята. Двері були відчинені, тому я без роздумів зайшла. А там…

Застала Святослава в обіймах Наталі, адміністратора цього ресторану. Вона його цілувала. І можливо, я б усе зрозуміла, адже Свят одразу її відсторонив, нагадавши, що заручений. Та наступні слова Наталі: «Серйозно? Кохаєш? То це таке твоє кохання? Боже упаси мене від нього! Після заручин відвести наречену додому, потім повернутись і зайнятися сексом з іншою на своєму робочому столі!!! Таке твоє кохання?! А тепер ти ще хочеш звільнити мене, бо піддалася тобі тоді? Так? Ти лицемір, Святослав!», змусили мене заціпеніти на місці.

Я чекала на відповідь Святослава з завмиранням серця. Чомусь була впевнена, що вона говорить правду. Але мала ще надію, що Святослав спростує ці слова, що скаже, що вона марить і з кимось його плутає.

Дурепа!!! Яка ж я Дурепа!!!

- Ти права я лицемір! Це була моя помилка, а розплачуєшся ти! Але іншого виходу немає. Забудь все… - відповідає Вінтоняк, а я більше не можу і не хочу це чути.

Всередині все холоне, а земля під ногами хитатись починає. Відступаю крок назад, щоб по скоріше покинути це місце. Та своєю сумкою зачіпаю вазу, котра стоїть біля стінки одразу за дверима. Це я її подарувала Святу, коли він тільки зайняв цей кабінет.

З різким «дзинь», що перериває Святові слова ваза розлітається на маленькі уламки, вода розливається, а квіти розсипаються на підлогу біля моїх ніг.

Чомусь розбита ваза викликає в мене набагато більше почуттів, ніж моє розбите серце. Мені її шкода. Красива була. І квітів шкода.  А себе ні. Мені зараз… ніяк. Я ніби й не існую… і все це відбувається не зі мною. Навіть не знаю, чому я тут знаходжуся. Чому я досі тут стою?

- Таня. – крізь шум в голові, чую охриплий голос Святослава. Він долинає до мене десь зі сторони.

Докладаючи зусилля підводжу очі, та зустрічаю його погляд. Повний переживань, та… провини.

- Не треба. – тільки й видавлюю з себе.

Розвертаюся і йду геть. Мені не потрібно тут бути. Я й не хочу тут бути. Якби я могла, то розчинилася б в повітрі. І щоб мене вітер куди-небудь відніс. Якомога далі звідси. Щоб я нічого не відчувала, не розуміла, не бачила. Щоб мене не було.

Усе проходить повз мене… 

Читати тут)

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Коли життя змушує змінити пуанти на нові можливост
Пацюк Червоній Схованка лютого звіра Враження від перших 25 сторінок Ну що, продовжуємо нашу рубрику «ТипуРецензії»! Сьогодні ділюся першими враженнями від книги «Схованка Лютого Звіра». Одразу попереджаю:
39-й розділ уже на сайті!
Сьогодні на нас чекає Науменко в «Ауреліумі» — і наочний візуал до цього моменту. На картинці — саме таким я бачу в своїй голові того самого бармена Дєнні. Йому 20, і, як на мене, він доволі милий. А в
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Новинка. Безкоштовно в процесі.
Привітики, мої хороші! Я до вас із новинкою ❤️☺️ Ця книга буде безкоштовною протягом усього процесу написання, тож якщо любите читати історії без оплати, запрошую приєднатися! Тільки не відкладайте на потім, адже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше