А вже завтра літо...

Привіт!

Вже встигла скучити за спілкуванням із вами))

Вітаю всіх з останнім днем весни та хочу подарувати для вас подарунок - знижку 25% на романтично-пригодницьке фентезі "Вітер та Соловейко"

Тільки сьогодні до кінця дня придбати цей роман можна усього за 26 грн!

Анотація: У неї є все - вона Хранителька древніх знань, наречена чоловіка, який прагне стати імператором усього світу. Проте вона готова віддати усе це за найголовніше - кохання. Але чи буде цей обмін рівноцінним? Чи зможе Дана врешті-решт стати щасливою? І чи зійде Сонце над Землею дощу?

Уривок для вас:

Крамниця була безлюдною. Високі полиці, на яких стояли найрізноманітніші товари, в більшості своїй магічого призначення, тягнулися від підлоги до самої стелі. Чудові золоті та срібні прикраси, вироби з коштовного каміння лежали у засклених вітринах на білому оксамиті, підсвічені спеціальними синюватими кристалами, які мені привезли спеціально з Землі скель - як кажуть, під особисте замовлення. У повітрі витав невловимий аромат східних прянощів та ароматичних олій.

Раптом двері рипнули, задзеленчав маленький срібний дзвіночок у вигляді клітки з птахом, котрий сповіщав - до нас прийшов відвідувач. Я подивилася у вікно свого робочого кабінету, котре виходило в торгівельну залу - з того боку воно виглядало як дзеркало, і ніхто не міг здогадатися, що через нього хтось за вами спостерігає.

Делія, що нудьгувала за прилавком, читаючи підручник з травознавства, підвела голову та приязно всміхнулася покупцеві. Я не бачила його обличчя, бо він стояв до мене спиною. Це був високий чоловік з довгим світлим волоссям, що спадало на плечі, в чорному плащі, який на правому плечі був сколотий срібною застібкою у вигляді стилізованої хмари з блискавкою.

"Маг, - подумала я. - Проте якийсь незнайомий, я жодного разу тут його не бачила. Мабуть, один із тих, котрих Назір позвозив з усього світу для цього свого експерименту. Ну що ж, і мені з того є якась вигода. Бо усім магам час від часу потрібні як не інгредієнти для їхніх еліксирів, так ті чи інші ритуальні предмети. А чарівниці страшенно полюбляють коштовності. Тож без роботи ти, Даночко, не залишишся..."

Відвідувач ввічливо звернувся до Делії, вказуючи рукою на одну з полиць. Я не чула, про що вони говорили, та певно пан маг хотів поповнити свої запаси трав, бо дівчина почала викладати на прилавок різні коробочки та скляночки, а він схвально кивав головою. Тоді дістав невеликий мішечок, склав туди свої покупки та розплатився з продавчинею. Мабуть, сказав їй якийсь комплімент, бо Делія стримано посміхнулася. Вона завжди була серйозною дівчиною і не фліртувала з покупцями.

Чоловік у чорному зробив кілька кроків до виходу, та раптом розвернувся й подивився прямісінько в моє дзеркало.

- Виходь, Соловейку, - промовив він. - Я тебе бачу.

Я злякано відсахнулася од вікна. Ні, цього не може бути. Це не він! Мені усе це сниться...

***

І справді, це був усього лиш тільки сон. Я розплющила очі і побачила, що моя голова лежить на плечі Вента, а він обіймає мене і кліпає очима, наче не може зрозуміти, де знаходиться. Видно, також щойно прокинувся.

- Тобі знову щось наснилося, - констатував він.

- Ага, ти ж знаєш, у мене таке буває.

- Я злякався, подумав - у тебе щось болить.

- Невже я кричала?

- Та ні, ти поводилася тихо, але якось так уся затремтіла, немовби побачила щось дуже страшне.

- Та дрібниці, не звертай уваги!

Він притулився чолом до мого чола і зазирнув мені в вічі.

- Ану розповідай, чому ти так себе поводила? - жартівливо пригрозив. - Можливо, тобі наснилося не щось страшне, а навпаки? І тремтіла ти не від страху, а від....

Я поклала палець йому на губи.

- Ти, як завжди, потрапив пальцем у небо зі своїми жартами. Ну добре, я розкажу, бо цей сон стосується і тебе...

Він підклав під спину подушку і всівся на ліжку, притягнувши мене ближче до себе.

- Певно, розповідь буде дуже цікава. Я вже в передчутті чогось такого...

Його очі сміялися, а рука вже опинилась у мене під сорочкою. Я ляснула його по пальцях.

- Не заважай. Це дуже серйозний сон. Але я не можу зрозуміти, що у ньому зашифровано.

- Ну, давай спробуємо розібратися разом. - погодився Вент.

- Мені наснилося якесь дивне місце - щось ніби схоже на крамницю, де продаються різні магічні речі. І я знала, що ця крамниця належить мені, я її власниця. І от я сиджу в кімнаті, а тут заходить чоловік в чорному плащі...

- А потім виявляється, що це вампір з отакенними-от зубами! - Вент скорчив страшну гримасу. - Чому всім дівчатам час від часу сняться вампіри?

- Венте, до чого тут вампіри? Той чоловік - він був якийсь дивний. У чорному плащі, а на плечі срібна застібка - хмара і блискавка. І весь у чорному, з довгим світлим волоссям, а ще на обличчі в нього був дивний шрам - отут, на щоці. І я подумала, що це пан Меч.

-Отакої, він тобі навіть сниться, - голос Вента раптом став серйозним, він трохи відсунувся від мене. - Я думав, після закінчення навчання цей чоловік залишить тебе у спокої. Він і так зіпсував усі наші плани, і замість Мірте ми їдемо жити до вашої Столиці. Через що ти увесь час зітхаєш і депресуєш. Так навіть уві сні він тобі спокою не дає...

- Венте, ти ревнуєш? Це смішно. Втім, можеш бути спокійним, бо це був не пан Веріус. У нього немає такого шраму на обличчі, і застібка геть інша - і ти це чудово знаєш, що носить на плащі він зображення меча, а не блискавки.

- То хто ж це був, той загадковий чоловік з твого сну?

- Це був ти...

- Ото маячня! Але у мене теж немає ні шраму, ні блискавки. І довге волосся та чорний колір в одязі я терпіти не можу...

- І все одно це був ти, Венте!

- Що ж, припустімо це був я, і що далі?

- Нічого, я прокинулась. Але у мене залишилося таке відчуття... знаєш, як буває, коли тобі здається, що бачиш якусь примару.

- Ну все, - він схопив мене в обійми і перекинув на спину. - Мало того, що я снюся тобі в такому непривабливому вигляді, то ще й ти називаєш мене примарою! Таке точно заслуговує на покарання!

Я навіть не пробувала йому опиратися. Хвиля бажавння затопила мене і змусила забути про все на світі, навіть про той чудернацький сон.

Та коли ми вже лежали, обійнявшись і переводячи дихання, я раптом згадала:

- Нам же сьогодні на прийом до короля! Венте, котра година?

Ми дружно підняли голови і глянули на годинник, що висів навпроти ліжка. Стрілки показували чверть на дванадцяту.

- От дідько, що ж ми так заспали, - пробурмотів Вент. - Отож, маємо зовсім небагато часу на збори.

- А все ти! - скрикнула я. - Як я тепер виглядатиму при представленні до двору?

- Подумаєш, наклади на себе ілюзію, ти ж у нас всемогутня чарівниця!

Я вдарила його подушкою та кинулась до ванної кімнати, перечіпаючись об розкиданий по підлозі в мальовничому безладі одяг.

Так починалося наше доросле, самостійне життя...

***

Перша книга циклу : "Земля дощу" ( безкоштовна)

Друга книга циклу: "Повітряний замок"( безкоштовна)

Третя книга: "Вітер та Соловейко"  - зі знижкою!

Отож тільки сьогодні за 26 грн. ви можете отримати трилогію-фентезі, де є і пригоди, й кохання, і магічна академія, й боротьба за владу…

Приємного вам читання!

Не забудьте натиснути кнопку "Відстежувати автора" в моєму профілі, щоб нічого не пропустити!