Слава Україні:)

Сподіваюся у вас все добре)) 

Сьогодні в мене для вас дві гарні новини.

 Перша: 1.06 – буде маленька несподіванка.  Не забудьте в середу зранку заглянути на Букнет))) Поки нічого сказати не можу, але вам сподобається, впевнена))

Друга: завтра, 31.05. діятиме знижка на історію Луки та Олександри.

(картинка кликабельна)

Шматочок:

- Зараз тільки речі свої заберу, ще раз дякую! - натхненно відповідаю. Швидко забираю сумочку і телефон з автомобіля. Блокую пультом двері й ми разом йдемо до іншої машини. Чоловік галантно відчиняє мені двері і я, не дивлячись всередину застрибую в сухий, теплий салон. Двері закриваються і відразу чую клацання блокування дверей. Дивно, але хто знає може в крутих машинах - круті системи.

Проводжу по мокрих пасмах волосся та обличчю руками, і тільки тоді підіймаю очі й завмираю. На мене дивиться пара сірих очей. Серце пропускає удар, стає якось ніяково...

- Вибачте, я не знала, що тут хтось є. Вибачте, що зіпсувала салон, обіцяю сплатити хімчистку салону! - тараторю без угаву. Він не відповідає, впивається в мене своїми очима і вигинає одну брову. Чоловік дивиться на мене невідривно, але найголовніше, що і я не можу відвести очей.

Дивлюся як приворожена на обличчя повільно опускаючи погляд. Він молодий, можливо трохи старший за мене, чорне волосся, пострижене в коротку, сучасну стрижку. Красива борода, ніс прямий і губи ... здаються такими знайомими. Плечі широкі обтягнуті білою сорочкою. Думаю він досить високий, адже його коліна майже впираються в переднє сидіння автомобіля.

Дивне почуття народжується всередині, і я кидаю ще один погляд на губи, завмираючи від жаху.

- Нічого страшного bella!

читати тут

PK1faxh8

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Ваша Каміла